Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

Сьогодні у Львівській області приспущені прапори. Львівщина, як і вся Україна, вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
Фото: ЛОВА

Про це повідомляє керівник Львівської ОВА Максим Козицький.

"79 років тому, звинувативши у неіснуючих злочинах, за три дні радянський режим зламав долі близько 200 тисяч кримських татар. Їх виселили з Криму. Майже половина – загинули", – пише він.

Як передає Укрінформ, депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня).

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до пів години, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.

Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину. Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років.

Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу указом Президента від 16 травня 2014 року і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Максим Козицький зазначив, що через десятки років після депортації кримськотатарського народу правонаступниця радянського союзу держава-тepoристка pocія чинить злочини проти людяності не лише в Криму, а й на всій території України.

"Але Україна стоїть і вистоїть. А місце окупанта – на смітнику історії! Об'єднані не лише українці, а й представники багатьох інших національностей довкола нас. Дякую кримськотатарському народові, який разом з нами у цій боротьбі. Ми повернемо те, що нам належить. Усі кримські татари й всі українці повернуться додому.

Вічна пам‘ять жертвам геноциду кримськотатарського народу. Вічна пам‘ять усім невинним жертвам радянського та рашистського режимів", – наголосив очільник ОВА.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ