Дві сукні на сім років! Дві! На сім років! Це при тому, що за всіма нормами етикету, здорового глузду й елементарного гуманізму – одяг потрібно змінювати щодня. З’являтися на роботі двічі підряд у тій самій сукні – це несмак.Про це пише Горизонт.
І далі: "Я вже навіть мовчу про те, що жінкам для отримання позитивних емоцій шопінг потрібен не менше, ніж усілякі рожеві соплі про кохання, теревені з подружками й кар’єрні досягнення. Але Кабмін вирішив, що на позитивні емоції наші жінки не заслуговують.
Яке в неї може бути побачення, коли все, що вона має на нього одягти – це потерта, вилиняла сукня, якій уже сім років?
Яке кар’єрне зростання, коли шеф тебе навіть до людей не допустить, бо своїми вицвілими платтями ти всіх тільки відлякаєш?
А шампунь! Люди – 2 пляшки шампуню на рік! Я хочу нагадати кабміну, що голову потрібно мити щодня!!!
А тепер прошу вас на хвилинку уявити собі українську жінку саме такою, як її бачить Кабмін: вицвіла, затерта сукня, брудна голова (бо друга пляшечка шампуню закінчилася ще в лютому), самотність, бо на побачення її таку не запросять, кар’єра під величезним питанням, бо кар’єра – це перш за все публічність, а нехай зараз жінки скажуть, як воно – виступати публічно, коли ти знаєш, що в тебе стрілка на колготах, так тепер до цієї злощасної стрілки додасться ще й залатана сукня. Не знаю, як вам, а мені слово «берегиня» до такої особи навіть не ліпиться. Мало того, це особа радше для кінематографу, і обов’язково – для соціального захисту.
Вам змалювати психологічний портрет цієї жінки чи нічних жахіть з вас на сьогодні досить?
Я погоджуюся, що сукня може прослужити сім років, але у разі, якщо вона у вас 25-та в списку, і одягаєте ви її раз на квартал.
З чоловіками ще крутіше – їм одні штани на 4 роки. Дівчата, зізнайтеся, хочете ви знайомитися з чоловіком, який уже четвертий рік не знімає одні й ті ж штани? Мені страшно навіть уявити їхній зовнішній вигляд. Я ще хочу поцікавитися у наших міністрів, коли їх прати, якщо він щодня їх носить. Уночі? І сушити на батареї? Я здогадуюся, що на четвертий рік вони будуть приблизно такі, як у бомжа Толіка біля нашої смітниці. І я навіть підозрюю – чи не Толік, часом, консультував наших міністрів щодо цього списку. Але з Толіком усе просто – він сам таке життя вибрав, а за нас обирає камбін.
Підсумок такий – ви, шановні українські чоловіки, кидайте сім’ї, ідіть на війну, ризикуйте життям, а ми вам за це – одні штани на чотири роки!!! Російська пропаганда каже, що хлопці воюють за клаптик землі і двох рабів… ні фіга – кабмін вважає, що за одні штани на чотири роки!
Отож, виходить, що наш Кабмін мріє, аби українські жінки були: нещасними, сірими, вицвілими, злими й агресивними, щоб зганяли зло на своїх чоловіках, а ті в свою чергу підіймали на них руку, бо ж треба на комусь відігратися за свої штани чотирирічної давності. Додайте ще сюди дітей, які на все дивляться. НУ ПРОСТО СІМ’Я ІЗ «БУКВАРИКА».
І це в той час, коли в європейських країнах будують такі будинки для біженців, про які нашим громадянам залишається тільки слізно мріяти.
Ні, шановний пане Volodymyr Groysman, так не піде! І з цим потрібно щось робити! Друзі, ви зі мною погоджуєтесь?"
