У зоні АТО працює два види журналістів – цивільні і військові. При цьому Міністерство оборони України почало активно залучати цивільних журналістів до роботи, мобілізовуючи їх. Про це сьогодні, 11 серпня, під час дискусії на тему: «Роль журналістики у війні. Досвід НАТО і України», яка відбувається в ці хвилини у Львівському прес-клубі, повідомив офіцер Західного регіонального медіа-центру МО України, майор Олександр Гайн.
«Цивільних журналістів мобілізовують для того, щоб наповнити прес-служби різних військових формувань та для того, щоби вони ставали прес-офіцерами. Серед них відбирають тих, хто добре володіє іноземними мовами, щоби вони супроводжували іноземних журналістів, які працюють за програмою embedment (авт. - вбудована журналістика)», - каже він.
За його словами, в основному за програмою embedment працюють саме іноземні журналісти. І вони перебувають у найгарячіших місцях війни.
«Вони працюють у найпроблемніших ділянках фронту, де постійно порушують Мінські домовленості і де найчастіше зустрічаються російські військові. Ми свідомо пішли на те, щоби не українські журналісти про це повідомляли, а щоби саме світова спільнота побачила цю російську агресію», - каже Олександр Гайн.
За словами керівника Західного регіонального медіа-центру МО України, полковника Олександра Поронюка, не кожен журналіст може працювати за програміою embedment.
«Ця програма передбачає дуже високі вимоги з безпеки і страхування. ЗМІ повинне гарантувати своєму працівникові страхівку, і що він отримає компенсацію, якщо раптом щось страпиться. Проте навіть центральні українські ЗМІ не мають можливість відправити журналіста за цією програмою»,- каже він.
Що стосується тих журналістів, яких мобілізували і які продовжують в зоні АТО працювати за спеціальністю, то їх спеціально навчають.
«Журналіст свідомо чи несвідомо може видати інформацію про дислокацію підрозділу, чисельність, дані про командування. Адже вони мають доступ до багато чого», - зауважив полковник Поронюк.
За його словами, мобілізований журналіст або журналіст за програмою embedment від цивільного журналіста відрізняється тим, що військовослужбовці їм більше довіряють і можуть надати більше інформації.
«Це проблема цивільного журналіста, коли з ним не хочуть спілкуватися військові чи командири. А таке досить часто трапляється. Загалом журналіст повинен подати план роботи в штабі АТО на наступний день. Якщо в тих місцях не ведуться бої, тоді його туди супроводжують. А їздити-ходити куди заманеться – заборонено», - каже він.
«Перші іноземні журналісти за цією програмою почали до нас прибувати в травні. І досить складно було працювати, тому що тоді в Пісках, Водяному були зони небезпеки. А журналіста треба було безпечно туди доставити, дати можливість працювати і повернути безпечно в зону тилу», - пояснює Олександр Поронюк.
За матеріалами Львівського прес-клубу
