Кабінет Міністрів України схвалив проекти законів України ʺПро внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддяʺ та ʺПро внесення змін до Закону України ʺПро судоустрій і статус суддівʺ щодо удосконалення порядку формування списку присяжнихʺ, - інформують у прес-службі Мінюсту.
Ці законопроекти забезпечать реальне функціонування суду присяжних як інструменту народовладдя. Про це повідомив заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.
ʺЗаконопроектами планується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Дане нововведення стосуватиметься розгляду кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Рішення у цих справах прийматимуться судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддівʺ, – поінформував заступник Міністра.
Відповідні рішення прийматимуться простою більшістю голосів. За словами Олександра Банчука, вердикт присяжних буде обов’язковим для головуючого і матиме наслідком ухвалення ним відповідного вироку. Водночас вироки, ухвалені на підставі вердикту суду присяжних, підлягатимуть оскарженню в апеляційному порядку.
ʺАби спростити порядок формування списку присяжних, передбачається виключити місцеві ради з процедури його формування. Цей обов’язок буде покладено на територіальні управління Державної судової адміністрації України, яка при формуванні списку зможе використовувати інформацію, що міститься в Державному реєстрі виборцівʺ, - зазначив заступник Міністра, додавши, що члени органу, який здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України ʺПро прокуратуруʺ, не можуть включатись до списків присяжних.
ʺСуд присяжних – важливий елемент справедливого судочинства. Світова практика показує, що ухвалене присяжними рішення зазвичай є більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію. Крім того, на присяжних важче чинити тиск, адже вони не залежать від адміністративного ресурсу та вибірково потрапляють на розгляд конкретної справи, про що важко дізнатися заздалегідь. І, нарешті, рішення, прийняті присяжними, сприймаються як справедливі більшістю громадянʺ, – підкреслив Олександр Банчук.
