В Держрибагентстві України запевняють, що ситуація з промисловим виловом риби в Азовському морі стабільна, а сам вилов щороку зростає. Про це йдеться у відповіді Держрибагентства України на вимогу екологів заборонити промисловий вилов у Азовському морі на 5 років.
Екологи пропонують на 5 років заборонити промисловий вилов у Азовському морі
Як запевнили у прес-службі Держрибагентства, в 2015 році та в 2016 році промисловий вилов риби на Азовському морі показує зростання. Згідно з даними Держстату, у 2015 році вилов риби та інших водних біоресурсів у Азовському морі склав 30 161 тонн або +60,5% до 2014 року (18 793 тонни). При цьому у 2016 р. приріст продовжується, показник вилову склав 36 240 тонн. Відповідна інформація підтверджує сталість запасів промислових видів риб у Азовському морі та зростання вилову по окремих видам (бичок, тюлька, хамса тощо).
Щодо видового складу домінуючих промислових видів риб, то під «повноцінним промисловим виловом» розуміється домінування певних видів у промислових уловах. В історії рибного промислу України на Азові, починаючи з 90-х років, ніколи не було 40 промислових видів. На початку 90-х років основну масу промислових уловів складали 3 види: судак, тюлька та хамса. На початку 2000-х років було 5 основних промислових видів: судак, піленгас, бичок, хамса та тюлька. Основними промисловими видами Азовського моря у 2016 році, як на і на початку 90-х, є три види: бичок, тюлька та хамса. Відповідно до даних офіційної статистики, у 2016 р. в басейні Азовського моря серед морських видів риб, що виловлюються, переважають тюлька (12783 тонна, зростання в 1,2 рази), бичок (20750 тонн, збільшення в 1,2 рази), хамса азовська (2122 тонн, зростання в 2 рази).
За словами науковців, домінування у промислових уловах певного виду риби не є сталим показником, змінюються щорічно і залежать від багатьох факторів: екологічного стану моря, солоності моря, проведення рибовідтворювальних заходів. Наприклад, бичок, який сьогодні складає левову частку вилову на Азові, в середині 70-х років майже повністю зник з промислу через перелов та руйнування нерестовищ. У 1991-1994 рр. виловлювалося щороку не більше 400 тонн бичків. Завдяки роботі українських вчених популяцію бичка вдалося відновити, він показує щорічний приріст. У 2015 р. було добуто 18 тис. тонн, а промислові запаси оцінюються у 130 тис. тонн. Вкрай важливим фактором, що впливає на відтворення риби, є солоність моря. Певні види для нересту потребують низької солоності (наприклад, тараня), а певні – високої (піленгас, камбала-калкан). Відповідно, від загального рівня солоності моря залежить відтворення та промислові запаси даних видів риб.
На початку 2000-х рр. Азовське море знаходилося на етапі «стабілізації» режиму солоності, а впродовж 2003 – 2006 рр. у періоді «опріснення», у 2007 р. розпочалося осолення води, і у 2016 р. досягло максимальної позначки у 13,6 проміле. Ті види риб, для розмноження яких необхідна висока солоність моря, – камбала, піленгас, – відреагували на це: наприклад, у 2016 році спостерігається поповнення популяції піленгаса (збільшення вилову у 2016 році в 2,8 рази порівняно з 2015).
Азовське море є зоною, де промисел веде Україна та Росія, відповідно промислові запаси, ліміти для вилову або необхідність відтворення популяції певного виду риб визначаються науковцями обох країн та узгоджуються на спільній Російсько-Українській комісії. Зокрема, для прискорення відтворення калкану, судака у 2016 році не було видано квот на промисловий вилов цих риб.
Для посилення ефективності природного відтворення популяції риби, звичайно, необхідно проводити рибоохоронні заходи та програми із штучного відтворення риби. У державному бюджеті на 2017 рік передбачено фінансування програми «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та в Азово-Чорноморському басейні» у розмірі 40 млн грн.
