В Білорусі на місці поховання жертв репресій Куропати в Мінську почалося знесення пам'ятних хрестів на місці поховання жертв політичних репресій.
Про це повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, повідомили на сайті УІНП.
Активістів, які протестували проти знесення пам'ятних хрестів на місці поховання жертв репресій Куропати в Мінську, затримала міліція. Місце поховання оточене, на ньому ведуться будівельні роботи.
Знесення почалося вранці у четвер, 4 квітня. Міліція і організатори робіт не коментують причини демонтажних робіт.
Повідомляється, що вже знищено близько 100 хрестів.
“Нам важливо розповідати про глобальність злочинів комуністичного, тоталітарного режимів. Не обмежуватися тільки тими, про які ми знаємо на території України. Ми розуміємо, що світ потребує засудження злочинів комунізму. Це засудження можливе тільки як результат співпраці, об’єднаних зусиль представників всіх тих народів, які постраждали через дії комуністичного тоталітарного режиму. Сьогодні ми говоримо про Куропати. Це маловідоме місце, але дуже показове. Воно розповідає про злочинні методи та дії комуністичного тоталітарного режимів на території Білорусі”, - відзначив історик, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Нагадаємо, що сотні тисяч мирних людей були розстріляні у лісовому урочищі Куропати в 30-ті роки минулого століття, що неподалік від Мінська (Білорусь). Про цей злочин громадськість дізналась лише в 1988 році, коли археолог Зенон Позняк та інженер Євген Шмигальов оприлюднили статтю «Куропати — дорога смерті», в якій були факти та спогади свідків про масовий розстріл енкаведистами.
18 травня 2018 року в Києві, за підтримки Українського інституту національної пам'яті, експонувалася документально-мистецька виставка «Правда про Куропати. Факти, документи, свідчення» про страшну національну трагедію.
Виставка вперше експонувалася за межами Білорусі. Автори сподіваються, що вже найближчим часом вона розширить горизонти й буде представлена в Чехії, Польщі, Америці та Німеччині.
Автори виставки зазначають, що інформація про людей, які постраждали від комуністичного та тоталітарного режимів не є загальнодоступною, адже існують перепони з відкритістю і доступністю архівів. Попри зусилля громадських діячів, інформація про події в Куропатах для більшості жителів Білорусі закрита.
Злочин в Куропатах свідчить, що каральні операції в Білорусі проводилися проти мирного населення. Прикметно, що режим, який знищував кращих з кращих в націях, не зміг проіснувати довго.
Довідково.
Тільки через п’ять років після відкриття Куропат держава під тиском громадськості надала їм статус історично-культурної пам’ятки міжнародного значення. І тільки через 16 років затвердила межі зон охорони. Однак ці межі неухильно скорочуються через ставлення влади до пам’ятки.
Куропати взагалі не згадуються у шкільних підручниках історії Білорусі, хоча це національна трагедія. В урочищі зафіксовано десятки випадків вандалізму, однак правоохоронні органи жодного разу не затримали злочинців. А коли в 2008 році це здійснили громадські активісти, вандалів просто відпустили. В 1989 році білоруський уряд прийняв постанову про зведення в Куропатах пам’ятника, але постанова не виконана і до сьогодні.
Люди самі вшановували в Куропатах пам’ять жертв НКВД, в тому числі своїх дідів і батьків, місце поховання яких невідоме. Білоруська громада не раз зупиняла намагання забудовників та влади знищити пам’ять про трагедію та домоглася включення в охоронну зону Куропат «Дороги смерті», якою в 1930-і роки людей везли в «чорних воронках» на розстріл.
В урочищі стоять сотні хрестів, поставлених людьми з усієї Білорусі. Меморіальний камінь в Куропатах поставили білоруські євреї, є хрест пам’яті від поляків, стоїть пам’ятник від американського народу — меморіальна лава, яку передав президент США Білл Клінтон.
