На Сході України тривають хоч і не інтенсивні, але жорстокі бої, які чомусь лишаються практично невидимими для світу. Але для мешканців будинків поруч лінії зіткнення по обидва боки від неї, в містах, таких як Мар'їнка і Авдіївка, де сутички найбільш запеклі, війна лишається відчутною і неминучою частиною щоденного життя. Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання New York Times пише Адріан Боненбергер.
Обстріли починаються зазвичай вранці, як будильник, між 8 і 9 годиною. Снайперські гвинтівки і автомати тріщать, крупнокаліберні кулемети гарчать, а снаряди з гранатометів змушують смертельні поля в Донбасі здригнутися. Вночі важка артилерія і танки змушують мирних мешканців зачаїтися в своїх будинках, які насправді не дуже добре захищають. 13 травня четверо цивільних українців загинули у підконтрольній українському уряду Авдіївці через артилерійський обстріл з боку проросійських сил.
Дороги і поля всіяні мінами, які розмістили для того, щоб спричинити більше смертей і посіяти страх. В квітні американець, який працює медиком і надає допомогу цивільним, загинув, а ще двоє були поранені, коли міна вибухнула під їхнім автомобілем.
Безперервні бої особливо важко відбиваються на житті близько 800 тисяч мирних українців, які досі живуть біля чи на самій лінії фронту. З них 100 тисяч живуть у так званій сірій зоні між українськими і російськими силами.
"Ми боїмося затишшя. Тому що ми знаємо, що вони накопичують сили для чогось ще страшнішого", - сказала жительна Мар'їнки.
Вікна у будинку цієї жінки забиті металевими листами, які захищають від куль і шрапнелі. В Мар'їнці живуть 5-7 тисяч людей. До війни населення містечка налічувало 10 тисяч.
"Прифронтові міста, такі як Авдіївка і Мар'їна ледь тримаються. А інші населені пункти на лінії зіткнення в ще гіршому становищі. Коли я побував в Опитному в серпні 2016 року, його населення складало лише 13 осіб. Це крихта від того, що було до війни, кажуть місцеві. Багато будівель були покинуті. Від однієї з них смерділо, як з бійні. Колишні адміністративні приміщення мали діри в підлозі і стелі. Святкові фрески з епізодами сільського життя були розвалені і вицвілі. Центрефуги в колишній аграрній лабораторії поржавіли, а птахи звили гнізда між гнилими книгами і технічними інструкціями в колишній бібліотеці. Під час поїздки я бачив лише кількох людей на вулиці, а одна стара жінка готувала їжу на відкритому вогні", - описує оглядач.
Автор зауважує, що ця "недовійна" на Сході України триває вже четвертий рік. Але президент США Дональд Трамп не спромігся бодай трохи покращити слабку політику Барака Обами в сфері зупинки російського вторгнення на українську територію.
"Поки американський президент відволікається на розслідування спеціального радника щодо російського втручання у вибори в 2016 році, президент Володимир Путін зважує можливості Росії в Україні. Насильство, яке триває, у суміші з серією останніх вбивств і замахів в Україні, не йдуть на користь стабільності в регіоні. Якщо Росія наважиться на широке вторгнення, це може перерости в більш широкий конфлікт в Європі. І 800 тисяч мирних українців, які сціплюють зуби в тиші між артилерійськими обстрілами, можуть перетворитися на вісім мільйонів", - йдеться в статті.
Раніше видання The Times писало, що страшні злочини забутої війни в Україні спливають на поверхню. Видання описало, як жорстоко російські терористи обходяться з українськими військовими і мирними мешканцями. Багато хто не вірить у політичне завершення війни, але такий сценарій дозволив би відновити обмін полоненими і дати старт діалогу для примирення. Втім, це могло б і означати амністію для найгірших злочинців конфлікту.
