19 серпня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Про цю подію із земного життя Христа Спасителя розповідає нам Священне Писання.
Щоб підтримати віру в учениках Своїх, коли вони побачать, як Він страждає, Ісус Христос показав їм Свою Божественну славу.
Незадовго до Своїх страждань Ісус Христос взяв трьох учеників: Петра, Якова та Іоана і з ними піднявся на високу гору помолитися (за давнім церковним переданням, це була гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини).
Поки Спаситель молився, ученики від утоми заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його засяяло, наче сонце, а одяг Його став білим, як світло. В цей час до Нього з`явились, у славі небесній, два пророки, Мойсей та Ілля, і розмовляли з Ним про страждання і смерть, які Йому належало перетерпіти в Єрусалимі. Незвичайна радість наповнила тоді серця учеників. Коли ж вони побачили, що Мойсей та Ілля відходять від Ісуса Христа, Петро, не знаючи, що сказати, викликнув: “Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі”. Раптом світла хмара осінила їх, і вони почули із хмари голос (Бога Отця): “Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте!”
Ученики зі страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, доторкнувся до них і сказав: “Встаньте і не бійтесь”. Ученики встали і побачили Ісуса Христа у звичайному вигляді.
Коли ж вони спускалися з гори, Ісус Христос повелів нікому не розповідати про те, що бачили, доки Він не воскресне з мертвих. (Див.: Мф 17, 1–13; Мк 9, 2–13; Лк 9, 28–36).
Славне Преображення Господа нашого Ісуса Христа Православною Церквою святкується 6 серпня (19 серпня н. ст.). Цей день вважається одним з великих свят. Своїм Преображенням Спаситель показав нам, якими стануть люди в майбутньому житті, в Царстві Небесному, як преобразиться тоді весь наш земний світ.
Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята 26 серпня.
У народній традиції Преображення називається Другим Спасом або Яблучним Спасом. Народну назву свято придбало через те, що, відповідно до Типікона, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає, — яблука, після чого їх дозволяється вживати в їжу. Освячення виконується наприкінці святкової літургії і є вираженням дарунка Богу від благословленної Ним природи. Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6/19-го серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди. Найважливіші з яких: колосся і виноград приносяться для благословення і в ознаку подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також по прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над «гронами».
У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано той новий, перетворений і благодатний стан, що людина і світ набувають Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, що прийшла в розлад з того моменту, коли в світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною очікує прийдешнього відновлення. Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини. Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається.
ТРОПАР СВЯТА
Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було. Нехай засяє і нам, грішним, світло Твоє споконвічне. Молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.
КОНДАК СВЯТА
На горі преобразився єси, Христе Боже, і ученики бачили славу Твою, скільки їм можна було, щоб, коли побачать Тебе розп`ятого, страждання Твоє зрозуміли добровільне і світові проповідували, що Ти єси воістину Отче Сяйво.
