Верховний Суд України дозволив кредиторам вимагати від боржників відсотки за прострочення сплати позики. Громадянська мережа ОПОРА проконтролювала продуктивність роботи українських парламентарів.
Антимонопольний комітет радить імпортувати в Україну дешеву електроенергію. Зовнішній борг України сягнув понад $117 млрд. На РФ почали брати кредити, щоби прохарчуватись. Касперський судиться з Трампом і хоче довести, що він не агент рускої розвідки, а «Bloomberg L.P.» лякає людство песимістичними сценаріями.
Боржників будуть «потрошити» законно
Відтепер відсотки на кредитні борги позичальників будуть нараховувати до їх повного погашення, навіть і після судових ухвал. Такого висновку дійшов Верховний Суд України, поповнивши базу правових позицій постановою у справі №6-2751цс16 від 4 жовтня 2017 року. В правовому висновку зазначеної постанови сказано: «Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов’язання, боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Позичальники вважали, що більше за суму, затверджену у постанові суду, від них уже вимагати ніхто не зможе, а тому зволікали з погашенням боргу: хтось місяцями, а хтось і роками. Однак кредитори почали вимагати сплати відсотків за зволікання погашення боргових зобов’язань, а Верховний Суд України їх підтримав.
Як народні депутати на роботу ходять
У рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», яку здійснює фонд «Східна Європа» та їхні партнери, Громадянська мережа ОПОРА виконала моніторинг, як депутати відвідують парламентські засідання.
Восени 2017 року в комітетах парламенту було проведено 151 засідання. Найчастіше збирались представники бюджетного комітету – 12 разів, натомість Комітет із питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки засідав тільки двічі.
Упродовж трьох осінніх місяців середній показник депутатської відвідуваності засідань профільних комітетів становив – 69,6%. При чому найвищим він був у вересні – 71,1%, а найнижчим у жовтні – 68,7%. У той же час показник дисциплінованості у листопаді становив – 70%. Загалом 154 народні парламентарі відвідали всі засідання профільних комітетів, у той час як 39 парламентарів цілком ігнорували роботу в комітетах. Жінки більш старанно відвідували засідання профільних комітетів, аніж чоловіки: 76,2% проти 68,7%.
У розрізі фракцій найстараннішими були представники «Блоку Петра Порошенка», які відвідали 81,3% засідань профільних комітетів. На другому місці народні обранці від «Народного фронту» – 81,1%. Парламентарі від ВО «Батьківщина» відвідали 74,3% засідань, а представники «Об`єднання “Самопоміч”» – 71,5%. Найменш дисциплінованими були обранці від Радикальної партії Олега Ляшка – 63,1%. Найгірше впродовж осені працювали у комітетах позафракційні народні обранці – 58,9% відвіданих засідань, члени депутатської групи «Партія “Відродження» – 46,9%, нардепи «Опозиційного блоку» – 45,3% і представники депутатської групи «Воля народу» – тільки 42,7%.
АМКУ радить імпортувати дешевшу електроенергію
Антимонопольний комітет України (АМКУ) рекомендує розглянути імпорт іноземної електроенергії як альтернативу українській електроенергії, виходячи з економічної доцільності, – повідомила прес-служба відомства.
АМКУ з’ясував, що в Україні є технічна можливість імпорту електроенергії, однак через високі адміністративні бар’єри імпортери не заходять на український ринок.
Сьогодні імпорт електроенергії долучають до енергобалансу країни за замикаючим принципом – для збалансування енергосистеми. Проте в АМКУ наголосили, що в країнах, із якими Україна сполучена міждержавними перетинами, ціна електроенергії нижча, ніж від українських теплоелектростанцій (ТЕС). Тому комітет рекомендує Міністерству енергетики та Раді Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) залучати імпорт електроенергії в енергосистему України, виходячи з його економічної доцільності.
Зовнішній борг України сягнув понад $117 млрд
Станом на 1 жовтня 2017 року валовий зовнішній борг України зріс до $117,350 млрд, що на $2,365 млрд вище показника станом на 1 липня ($114,985 млрд). Згідно з даними НБУ, від початку року валовий зовнішній борг України зріс на 3,26%. Стосовно до ВВП обсяг боргу за 9 місяців скоротився до 111,4% ВВП – від 121,9% на початок року. Зовнішні зобов’язання державного сектору в січні-вересні 2017 року зросли на $3,8 млрд – до $46,5 млрд, а борги приватного сектору скоротились на $0,1 млрд – до $70,8 млрд.
На РФ почали брати кредити на харчі
Наталія Акіндінова, керівничка Центру розвитку Вищої школи економіки (ВШЕ), повідомила, що вихід із економічної турбулентності, в якій опинилась РФ, уряд Медведєва намагається здійснити коштом населення країни. Аналогічне дослідження ВШЕ з’ясувало: 29% респондентів можуть дозволити собі тільки продукти харчування, а 8% повідомили, що коштів не вистачає навіть на їжу. Кожна четверта сім'я наголосила, що через фінансові труднощі в останні три місяці не змогла оплатити житлово-комунальні послуги, а 17% не змогли придбати ліки.
Іще гірша ситуація у сільській місцевості, де 44% респондентів заявили про відсутність коштів на продукти харчування і базові товари.
Реальні доходи населення падають 36 місяців поспіль: у 2014 році – на 0,3%, у 2015 році – на 3,2%, у 2016 році – на 5,9%, за січень-жовтень 2017 року – на 7,2%. Серед пенсіонерів частка тих, хто скаржиться на фінансові труднощі, зросла у 2017 році від 31% до 38%.
За один тиждень – із 6 по 13 грудня – число руских, які втратили роботу, збільшилось на 0,5% і досягло 740 тисяч осіб. Безробіття практично позначилось на всій території РФ, а до когорти особливо збіднілих увійшли такі регіони: Тива, Карелія, Мордовія, Астраханська, Магаданська і Мурманська області, Алтайський і Камчатський край, а також півострів Крим, який так прагнув повернутись у свою рідну й депресивну гавань.
Ті, хто втратили роботу, почали оформляти так звані «харчові кредити», сума яких становить у середньому 27-30 тисяч рублів.
Песимістичне майбутнє від «Bloomberg L.P.»
Провайдер американської фінансової інформації агентство «Bloomberg L.P.» опублікувало свої прогнози стосовно небезпек, які можуть очікувати світ у найближчому десятилітті – у 2018-2028 роках. Прогноз імовірно пропонованих сценаріїв не обов'язково збудеться, проте можливий при збігові ряду обставин.
Всупереч висновкам і заявам багатьох політиків, аналітиків і експертів, фахівці «Bloomberg L.P.» не вважають, що світові загрожує реальна ядерна війна або масові теракти, а також численні урагани, потопи та інші катаклізми. Зате у списку є інші події, які в агентстві вважають тривожними для людства.
Сценарій 1: Дональда Трампа оберуть на повторний термін президентства.
Сценарій 2: «Фейкові новини» знищать Facebook.
Сценарій 3: Біткоіни змінять банківську систему.
Сценарій 4: Північна Корея спробує почати ядерну війну, проте її лідер Кім Чен Ин передчасно загине.
Сценарій 5: У Великобританії Джеремі Корбін ініціюватиме будівництво соціалізму.
Сценарій 6: Протести пенсіонерів розвалять Європейський Союз.
Сценарій 7: Пекін розпочне Велику торговельну китайську війну.
Сценарій 8: Ера нафти завершиться перемогою електромобілів, відтак сировинна економіка РФ розпадеться на друзки.
Касперський судиться з Трампом
Московська компанія-розробник антивірусних програм «Лабораторія Касперського» подала позов до федерального окружного суду США на адміністрацію президента Дональда Трампа. Власник компанії Євгеній Касперський стверджує, що американський уряд завдав істотної шкоди інтересам його бізнесу, заборонивши використовувати продукти компанії в державних органах США. Поданий позов є останнім зусиллям московської компанії у намаганні довести, що вона не належить до рускої розвідки і не підконтрольна Кремлю.
У вересні Департамент внутрішньої безпеки США опублікував директиву, згідно з якою вводиться заборона на використання програмного забезпечення «Лабораторії Касперського» на комп'ютерах федеральних агентств. А на видалення програми призначено 90 днів. Таке рішення було прийнято на тлі застережень Департаменту, що програмне забезпечення «Лабораторії Касперського» може сприяти рускому шпигунству і загрожувати національній безпеці США.
Заборона була підтверджена на законодавчому рівні. Минулого тижня президент Дональд Трамп підписав закон, який забороняє використання продуктів московської компанії у цивільних і військових державних установах США.
Відтепер в усьому світі програмне забезпечення «Лабораторії Касперського» почали ідентифікувати із комп’ютерною програмою руского шпіонажу, а це заплямувало репутацію московської фірми і незабаром спричинить фатальні фінансові втрати.
Ярослав Левків
