Поки у найвіддаленішій, залісненій частині Музею – на експозиції архітектурних пам’яток високогірної Гуцульщини – ледь-ледь прозирає зелень, у протилежному закутку його території вже практично все упевнено яскравіє і тішить весняними квітами
На Фейсбуці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького показали світлини весняного скансену.
"Рівнинне Закарпаття – сонячний куток Музею, де, здається, навіть мікроклімат тепліший.
Хату з Хустського р-ну огортає пречудовий квітник, трохи потеплішає і вона просто потоне в його різнобарв’ї. Скраю подвір’я широко розкинула віти рання черешня, яка найшвидше квітне і плодоносить. При загорожі дуже просте пристосування з жердин обвиває виноградна лоза, а всі складові притаманного цьому краєві виноробного промислу
представлені поруч – у коморі. Теплі кліматичні умови впливали й на традиційне планування давнього закарпатського житла: хата без сіней – прямо з галерейки вхід в кімнату, інший – в кухню. А ще в дворі є характерна для Закарпаття літня піч і ручний млин.
Весна володарює і на сусідньому подвір’ї – хати з Іршавського району. Біленька хата під солом’яною стріхою, такі ж вибілені комора і хлів зі стодолою, бджільник і літня піч – чи ж не оспіваний у класиці куточок давнього українського села? Тут так багато фруктових дерев, що у розквіт весняних днів крізь білу піну яблуневого і вишневого цвіту визиратимуть ледь видно дахи будівель", - йдеться у інформації Тамари Андрієвської.
