Громада Львова сумує з приводу смерті відомої львів’янки, зв’язкової УПА Ольги Ільків, яка у червні цього року відзначила 101-річчя
Про це інформує пресслужба ЛМР.
Ольга Ільків – зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича («Роксоляна», «О. Звіробій»), політув’язнена, 14 років провела в радянських тюрмах. У 2008 році нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня. Членкиня Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.
Народилася в родині Фаустина та Розалії-Катерини (у дівоцтві — Коцур). 1933 року Оля Ільків закінчила народну школу та вступила до Стрийської гімназії. Улітку 1934 р. виїхала до мами, яка раніше розлучилася з батьком, у Варшаву. Брала приватні уроки, зокрема у соратників Симона Петлюри. Математики навчав Іван Макух — міністр ЗУНР. Згодом навчалася у Українському інститут для дівчат у Перемишлі (1936—1939), там вступила до «Пласту».
У Кракові після закінчення курсів від Ярославської гімназії склала матуру (1940). Взимку 1941 р. вступила в ОУН. Після короткого вишколу була нелегально переправлена через «зелену границю» до Львова, де 24 липня 1941 р. скерована у похідну групу на Житомирщину. Однак, після проведених гестапо арештів членів ОУН у Львові, похід скасували. Відтак Ільків працювала у Головній дирекції Львівської залізниці друкаркою. На свої документи діставала квитки для оунівців.
До окупації Львова більшовиками навчалася у Львівському медінституті та відвідувала курси косметики. З 1942 р. — провідниця жіночої мережі ОУН Львова. 27 квітня 1943 р. взяла шлюб у храмі Преображення Господнього у Львові з Володимиром Ликотою («Данилом»), керівником Стрийського Проводу ОУН (загинув 17 березня 1948 р.). Маму Олі на Різдво 1945 р. заарештували в помешканні при вул. Колонтая, 6 (тепер М. Менцинського) у Львові. Після звільнення Розалію переселили в кімнату без вигод, тому що її помешкання (чотирикімнатне) віддали заступнику начальника тюрми НКВС № 4 (Бриґідки).
Із 1945 р. Ольга Ільків — у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН. 11 липня 1946 р. в селі Конюхів Стрийського р-ну народила доньку Звениславу. До Княгинич «Роксоляна» прибула 12 жовтня 1946 р. разом з мамою та дочкою. Там з «Монетою» облаштували конспіративне помешкання для Романа Шухевича. Ольга Ільків сприяла в організації підпільної «хати» для «Тараса Чупринки» у с. Грімне Городоцького району. Там 8 грудня 1947 р. народила сина Володимира. Ольга захоплювалася поезією, і сама писала вірші (псевдонім — «О. Звіробій»), які поклала на музику Марта Пашківська у 1948 р. На початку 1950 р. Роман Шухевич через Галину Дидик передав для Ольги «штафетку» (зберігається у ГДА СБУ), в якій рекомендував їй переїхати з родиною на Донбас та створити там осередок ОУН. 14 березня 1950 р. (за день до переїзду) «Роксоляна» поїхала до Львова, щоб попрощатися з подругами, але була заарештована співробітниками МДБ.
У 1952 року засуджена Особливою нарадою при МДБ у Києві на 25 років. Ув'язнення відбувала в Олександровській, Володимирській централях та Іркутській області. Звільнена 6 лютого 1964 року.
Від вересня 1964 р. працювала санітаркою в Львівській обласній лікарні, від 1966 р. — у домоуправі м. Львова двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату. З 1972 р. до виходу на пенсію (1976) працювала у Львівському історичному музеї. Згодом, у відділі фондів Музею народної архітектури та побуту у Львові (1977—1979), збирала старожитності на Опіллі, зокрема, Ходорівщині.
Ольга Ільків брала участь в установчих зборах КУН у Києві (1992) та ОУН в Україні (1993). У 1995—2000 роках — заступник голови Всеукраїнської ліги українських жінок, від 2003 співпрацює у Львівському обласному громадському об'єднанні «Комітет Свободи».
У 2012 році, за активну громадянську та життєву позицію, творчу діяльність, участь у наукових та виховних заходах, Ольга Ільків була відзначена у номінації «Львів'янин (львів'янка) року».
Ольга Ільків є однієї з героїнь фільму «Три історії Галичини».
За заслуги перед державою та з нагоди 75-ї річниці створення УПА, місто та область спільно придбали Ользі Ільків квартиру у Львові.
