Днями, лікарі одного з військових мобільних госпіталів, що дислокується у районі проведення операції Об'єднаних сил, врятували від неминучої смерті двох мешканців Покровського району Донеччини.
Зі слів начальника госпіталю полковника медичної служби Володимира Книгиницького, один з хворих поступив до госпіталю у результаті нещасного випадку на місцевій ділянці залізниці із важкою травмою нижньої кінцівки. Іншого цивільного пацієнта доставлено у госпіталь із проникаючим ножовим пораненням.
– Обидва випадки потребували ургентного оперативного втручання, – говорить військовий лікар. – Перший травмований пацієнт відразу отримав комплекс протишокових заходів. І коли потерпілий був виведений з шокового стану, нашими хірургами було виконано операцію. Оскільки травма ноги була надзвичайно важкою: кінцівка була фактично відтята від тіла і трималась лише на кількох клаптиках. Щоби врятувати життя пацієнтові, ногу довелося ампутувати. Після стабілізації життєвих показників, чоловік він був переведений з нашого госпіталю у центральну районну лікарню для продовження лікування.
Щодо іншого випадку, начальник військового госпіталю розповів, що у вечірній час з місця події до приймального відділення був доставлений чоловік із важким проникаючим ножовим пораненням грудної клітини із проникненням у легені. По життєвих показниках військові лікарі виконали протишокові заходи і провели операцію. Потерпілий досі знаходиться у реанімації під пильним наглядом наших лікарів, але його життю вже загрози не має. Начальник ВМГ зазначив, що порятунок життів пацієнтів у обох випадках залежав від оперативної роботи лікарів. І вони, виконали її на відмінно. Керівник особливо відзначив роботу нейрохірурга полковника медичної служби Олександра Алєксєєва, провідного хірурга підполковника медичної служби Миколи Гейника, травматолога майора медслужби Анатолія Коренги та судинного хірурга лейтенанта Тараса Білобривку.
Зі слів полковника медичної служби Володимира Книгиницького, обидва випадки є знаковими для військових лікарів, адже цивільні мешканці, навіть не очікуючи прибуття карети швидкої допомоги, власним автотранспортом доставляють своїх родичів саме до військового мобільного госпіталю. Так трапилось і цього разу.
– Ми перебуваємо тут фактично від початку збройної агресії РФ проти України, – говорить він. – Госпіталь розгортався у період важких боїв за Дебальцево. І з перших днів, окрім безпосередньої допомоги нашим бійцям, ми ніколи не відмовляли в допомозі цивільному населенню. Оскільки у госпіталі працюють висококваліфіковані лікарі та медичний персонал, місцеві мешканці часто звертаються напряму до нас, а не до стаціонарної лікувальної установи по місцю проживання. Зважаючи на це у нас навіть запроваджені спеціальні дні, коли персонал мобільного госпіталю проводить консультаційну допомогу населенню. Навіть статистика із цього приводу досить промовиста: в 2017 році ми здійснили 2060 різнопрофільних консультацій цивільних мешканців Донеччини. А за 5 місяців поточного року таких консультацій проведено вже 1080. Це і обстеження, і корекція лікування, і виїзні прийоми наших фахівців. Зокрема нейрохірург та судинний хірург госпіталю систематично виїжджають в райони, де проводять також і операції на базі місцевих лікувальних закладів.
Втім, попри популярність серед місцевих та заслужений професійний авторитет, військові лікарі щодня зіштовхуються й з проблемними аспектами у роботі. Зокрема, у приміщенні колишньої поліклініки, де розгорнуто військовий шпиталь, бракує місця для облаштування робочих місць для лікарів. Подекуди, медичні фахівці змушені приймати пацієнтів по двоє в одному кабінеті.
– Кількість пацієнтів перманентно висока завжди, – говорить начальник госпіталю. – А от місця, щоби гідно надавати медичну допомогу, категорично бракує. Фактично, частина госпітальних приміщень це й досі…звичайні військові намети. Хотілося б зрушити цю проблему і отримати її вирішення найближчим часом. Адже і наші воїни, і місцеві мешканці безумовно заслуговують на кращі умови отримання якісної медичної допомоги.
Володимир Скоростецький, Мобільна прес-група (м. Авдіївка)
