Все що треба знати про профілактику захворювань людей на сказ. Інформація надана ДУ “Львівський обласний центр МОЗ України”.
28 вересня щорічно відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Цей день покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки складно попередити захворювання серед людей, не проводячи належні профілактичні заходи серед тварин.
Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), Атланта за підтримки ВООЗ. Цей день має щорічний характер і проводиться 28 вересня.
Дата цього всесвітнього дня була обрана невипадково: 28 вересня 1895 року помер французький мікробіолог Луї Пастер, який спільно з колегами створив вакцину проти сказу. Перше успішне щеплення проти сказу було зроблено 6 липня 1885 року 9-ти річному хлопчикові Йозефу Майстеру, якого вкусив скажений пес. Хлопчик вижив, ставши першою людиною, врятованою від сказу. У подяку за свій порятунок Й.Майстер все життя доглядав за могилою вченого і працював сторожем в Інституті Пастера.
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день сказ реєструється у 113 країнах світу, ця хвороба характеризується гострим перебігом, ознаками поліенцефаломієліту, за відсутності вчасного лікування абсолютною смертністю, через це щорічно гине понад 55 тисяч людей і більше 1 млн. тварин. Прямі збитки від сказу складають біля 4 млрд. євро в рік.
Щорічно в світі 15 мільйонів людей одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом.
Епідемічна ситуація зі сказу в Україні залишається нестійкою. Щорічно реєструються поодинокі випадки захворювання людей на сказ. За останнє десятиріччя найбільша кількість захворювань зареєстрована у 2011 році – 6 випадків (по одному у Київській, Чернігівській, Тернопільській, Сумській, Донецькій областях та м.Києві). У 2017 році зареєстровані 2 випадки захворювань серед людей – по 1 випадку у Дніпропетровській та Одеській областях.
У Львівській області останній випадок захворювання людини на сказ був зареєстрований у 2009 році у мешканця м.Борислава.
І надалі в області реєструються випадки сказу серед диких та домашніх чи безпритульних тварин. За 8 місяців цього року зареєстровані 18 випадків сказу серед тварин: лисиці - 6 випадків (Жовківський, Миколаївський – 2 вип., Стрийський, Дрогобицький – по 1), собаки - 4 вип. (Жовківський - 2, Золочівський та Буський р-ни – по 1 ), коти – 7 випадків (Старосамбірський – 2, Пустомитівський, Дрогобицький, Городоцький, Золочівський, Самбірський р-ни), корова – 1 випадок (Сокальський р-н). За аналогічний період минулого року реєструвалися 16 випадків сказу серед тварин.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Основним резервуаром збудника сказу у дикій природі, як і раніше залишається червона лисиця (40% від усіх захворілих тварин). Продовжує залишатися значною кількість випадків сказу серед собак і котів, які найбільш наближені до людей та являють для них головну небезпеку щодо інфікування збудником сказу. Особливе занепокоєння викликає висока чисельність у населених пунктах безпритульних собак та котів. Напружена епізоотична ситуація зі сказу створює постійну загрозу його виникнення у людей.
Інкубаційний період сказу триває зазвичай 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до більш одного року. Початковими симптомами сказу є висока температура і в багатьох випадках біль або незвичайні, незрозумілі відчуття: поколювання або печіння (парестезія) у місці рани. У міру поширення вірусу по центральній нервовій системі розвивається прогресивне, смертельне запалення головного і спинного мозку. У хворих з`являється безсоння, страх, наростають явища збудження, виражена водобоязнь. Збудження змінюється паралічами, розладом функцій серця та дихання і хворий помирає.
Щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:
1. Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;
2. Якщо покусала або ослинила підозріла (невідома) тварина чи дика тварина, потрібно промити місце укусу струменем теплої води з милом, а потім краї рани обробити 70% розчином спирту або 5% спиртовим розчином йоду, накласти асептичну пов`язку та якомога щвидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного лікування за затвердженою схемою.
3. Якщо Вас вкусила відома домашня тварина, для встановлення за нею ветеринарного спостереження, необхідно з`ясувати прізвище та адресу власника тварини.
4. Потрібно своєчасно робити щеплення домашнім тваринам.
Під час проведення антирабічного лікування дуже важливо дотримуватись встановленого лікарем режиму, а саме не можна переохолоджуватись, перегріватись, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.
Пам`ятайте! Якщо людина захворіла на сказ, врятувати її вже неможливо. Єдиний спосіб порятунку – своєчасна вакцинація, яка захистить Вас від захворювання та врятує Вам життя.
Завідувач відділу епіднагляду та
моніторингу особливо небезпечних хвороб
Львівського обласного лабораторного центру І.Куліш
