Ежен Йонеско — румунський і французький письменник, драматург, один із фундаторів «театру абсурду». Дебютував п’єсою «Голомоза співачка», яку характерезував як трагедію мови.
Написав її після спроб вивчити англ. мову за допомогою самовчителя: у безглуздості заучуваних фраз, беззмістовності діалогів він побачив відображення абсурдності людського буття. Абсурд Йонеско спочатку не був пов'язаний з тим філософським абсурдом, що його Сартр і Камю успадкували від К'єркегора. Він народжувався з уважного розгляду повсякденного людського, переважно обивательського, існування. У Йонеско є чудове уміння втілювати в мистецтві повсякденне; підносячи його до рівня загальнолюдського, вічного. Підносячи, але одночасно й окарикатурюючи, витягуючи епізоди з довгого ланцюга своїх і чужих внутрішніх переживань і перетворюючи їх на трагікомедію.
Персонажі Йонеско — або, як він їх називав, «маріонетки» — безпорадно борсаються в абсурдності буття: ірраціонального, кумедного, гротескного, сповненого непорозуміння й болю. Комедія, за словами автора, трагічніша від самої трагедії, адже остання має правила, а біль — межу. Комедія натомість — гра без правил. За численними каламбурами, химерною грою слів, двозначними жартами й аж ніяк не двозначними натяками криються примітивні й водночас складні почуття. Занадто банальні. Занадто людські. Як розпізнати їх за масками? Як відчути під ногами ґрунт у цьому хисткому, до смішного абсурдному світі, де Оратор — глухонімий, Учитель — нетямущий, Король — немічний, а Детектив — не спроможний арештувати безжального Вбивцю, дарма що знає все про кожен його крок?.. Ця книжка — для тих, хто, шукаючи чітких відповідей, знає, що їх немає і бути не може.
