Існують певні правила, які допоможуть пережити втрату та підтримати у горі інших членів родини, наприклад дітей. Вони прості, але натомість працюють.
Що робити, як і де брати сили, щоб жити далі після втрати близької людини, розказала психологиня Тетяна Єрмолаєва, учасниця проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни» та одна з тих, хто надавав підтримку потерпілим та свідкам трагедії у Дніпрі 14 січня ц. р., коли внаслідок влучання російської ракети у багатоповерхівку загинуло 46 людей.
Вона, зокрема, радить:
- Дотримуватися режиму дня. Попри горе, розпач, апатію необхідно робити щоденні рутинні справи: снідати, приймати душ, достатньо спати, виходити назовні, хоча б для того, щоб купити продукти. Часом це може бути складно, але важливо підтримувати фізичні сили, щоб мати змогу відновитися психічно.
- Піклуватися про себе. Ми не можемо відмовитися від горювання. Нам потрібно виділити час, який ми присвятимо людині, яку втратили. Це час на ритуали, які відпрацьовані роками: поминальні дні, відвідування кладовища тощо. Але це має бути дозованим, це не повинно бути повсякчас.
- Попрощатися і відпустити. Коли ми когось втрачаємо, ми повинні бути вдячні тій людині, яка від нас пішла, бо вона щось для нас залишила, чомусь нас навчила і чимось поділилася. Ми маємо подякувати їй і відпустити. Попрощатися з нею.
Це важкий шлях – пережити біль втрати, але його можна пройти. Кого б ми не втратили в цьому житті, ми повинні пам’ятати, що ми не залишилися наодинці. Є люди, які готові нам допомогти і хочуть нам допомогти. І треба навчитися приймати допомогу, якою б вона нам не здавалась, а також, можливо, допомогти пережити втрату тим, хто з нами поруч.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ