Війна і втрати – складне випробування, під час якого важливо вміти підтримати, не нашкодивши. Психологиня Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій Лілія Іванюта виокремила кілька порад, які допоможуть правильно взаємодіяти з людиною у стані горя та уникнути помилок, – зазначає ЛМР.
Основні принципи підтримки:
- Не порівнюйте горе. Не існує «меншого» чи «більшого» горя. Кожен переживає втрату по-своєму, і у кожного цей процес займає різний час.
- Поважайте почуття. При втраті людину «хвилями» накриває злість, заперечення, депресивні стани, почуття провини. З часом виникає змога радіти і отримувати задоволення від життя, важливо давати місце всій палітрі почуттів.
- Якщо людина не горює, не слід навмисно занурювати її в цей стан. Вона сама знайде час і спосіб прожити свої емоції.
- Уникайте запитань про деталі смерті. Людина сама вирішить, чи готова ділитися цим.
Що сказати/зробити:
- «Будь-які твої почуття нормальні»; «Чи буде тобі легше, якщо я щодня гулятиму з тобою (або виконаю іншу посильну дію), чи хочеш ти цього»? «Що можу зробити для тебе в цьому?»;
- «Ти маєш право просити про допомогу, як побутову, так і психологічну»;
- «Ти проживаєш дуже важливий процес для твоєї психіки та твого життя. Будь уважною до себе», «Я дуже хочу, щоб ти впоралася, як я можу тобі допомогти?»;
- Допомогти людині з організацією побуту, зняти з неї обов'язки по організації сімейних свят, не наполягати на її присутності, якщо людина не має бажання.
Чого не варто говорити/робити:
- «Не думай про це» чи «Подумай про щось інше!», «Ти гарно/погано виглядаєш як для того, хто горює». Не оцінюйте і не вирішуйте за людину, як їй горювати.
- «Легше ніколи не стане, треба навчитися з цим жити» чи «Цей біль залишиться з тобою назавжди», «Чому ти не горюєш?». Такі слова можуть лише посилити відчай і створити додатковий тягар.
- Не даруйте квіти. Для когось вони можуть асоціюватися з радісними подіями і викликати суперечливі емоції.
- Не пропонуйте заспокійливі без консультації фахівця. Якщо є потреба, зверніться за консультацією до психолога та до психіатра.
«Всі почуття та емоції, що виникають у людини, яка горює, – нормальні. Своїми словами і діями ми маємо показати це людині і створити для неї безпечний простір, в якому немає осудження», - наголошує Лілія Іванюта, психологиня Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.
Більше про процес горювання можна прочитати тут.
Якщо ви або ваші близькі потребують підтримки, звертайтеся до фахівців Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій за адресами:
- вул. Пекарська, 41;
- вул. Виговського, 32.
Номер гарячої лінії: 073 962 83 25.
Нагадаємо, Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій – один із перших в Україні центрів, який створили для воїнів та їх рідних, де всю допомогу вони отримують за принципом «рівний-рівному». Це, зокрема, різні консультації, безкоштовна юридична і психологічна підтримка, курси і навчання, як от англійська мова, різні майстерки і відпочинок для дітей захисників. А ще тут приймають документи на міські виплати для родин захисників.
