В українському суспільстві вітчизняні заклади профтехосвіти асоціюють з низькоякісним, застарілим навчанням та безперспективним місцем, що не дасть випускнику можливостей для майбутнього. За вищим професійним училищем міцно закріпились жаргонні назви “бурса”, “ПТУшка” чи “профтєх”.
Упродовж останніх років в Україні бракує фахівців робітничих спеціальностей, а у зв’язку з повномасштабної війною та майбутньою відбудовою країни ця потреба тільки загострилась. Відтак на рівні Кабміну та Міністерства освіти і науки України було визначено, що профтехосвіта наступні кілька років має бути пріоритетною галуззю. Вона повинна швидко трансформуватись, а держава своєю чергою обіцяє звертати на це значно більше уваги.
Упродовж двох днів журналістка Гал-інфо у межах престуру “Нові можливості української профтехосвіти” відвідала чотири показові заклади профтехосвіти Львова й Львівщини, і мала нагоду побачити заняття, оцінити роботу навчально-практичних центрів, умови проживання в гуртожитках та почути думки здобувачів освіти і їх наставників.
Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу
На думку директорки коледжу Ганни Балущак, успіх закладу тримається на “трьох китах”: матеріальна база, кадри й інноваційна робота.
З 2020 року на базі коледжу, що на вул. Пулюя, діють два навчально-практичні центри — інноваційних ресторанних технологій та готельний комплекс «Діамант». У закладах працюють лише педагоги-майстри та учні, що дозволяє останнім здобути досвід й стати професіоналами ще під час навчання.
Директорка коледжу розповідає, що ідея створення готельного комплексу «Діамант» виникла у 2006 році, після чого керівництву закладу вдалось знайти інвестора, з яким уклали угоду. Утім здати центр в експлуатацію вдалось лише наприкінці 2020 року.
"Сама процедура всіх погоджень, які є справжніми бюрократичними перепонами, зупинила наше бачення розвитку якісної профтехосвіти. Але нам вдалось це зробити без будь-якої копійки від держави. Інвестори побудували приміщення, а все наповнення було закуплено за спецкошти, виручені за надання послуг та продаж власної харчової продукції”, — каже керівниця коледжу.
Навчальний ресторан “Діамант” може вмістити до 200 осіб. Тут годують студентів коледжу, гостей готелю чи хостелу, а також обслуговують різноманітні заходи.
“У своїх ресторанах ми обслуговуємо багато різноманітних заходів, індивідуально — клієнтів, мешканців готелю, що в нас зупинились. Звичайно, у воєнний час бенкетів, якихось розважальних заходів стало менше. Утім є туристичні групи, які живуть в хостелі чи готелі й харчуються на базі ресторану, — зауважує Ганна Балущак.
Упродовж минулого року коледж заробив 20 млн гривень, надаючи професійні послуги.
“Наш оборот в рік складає 20 мільйонів гривень. Це на таких простих речах — тістечках, стравах, кулінарних виробах. Це клопітка справа, але вона благородна. Основне, що ми так виживаємо. Державне фінансування забезпечує лише зарплати працівникам та стипендії учням, а також покриває комунальні послуги. Усе утримання бази, її модернізація й розвиток проводиться завдяки спецкоштам коледжу й партнерів”, — додає керівниця.
Як пояснили майстри виробничого навчання професії “Кухар. Кондитер”, заклад покриває вартість сировини, на якій учень має можливість навчатись. Утім студентам не платять за їхню роботу. Завдяки цьому коледж отримує чимало замовлень, адже приготований студентом продукт є якісним, проте коштує дешевше ніж ідентичний на ринку.
"Ми давно в кондитерській справі, й багато років навчаємо цього учнів. І це постійна праця, розвиток й самовдосконалення. Тому що кожен викладач, кожен майстер виробничого навчання повинен мати спеціальні знання, які дуже швидко оновлюються і розвиваються завдяки різноманітним майстеркласам. До прикладу, ми співпрацюємо з кондитерами з Франції, які приїжджають сюди, щоб провести для нас заняття. Ми звідти черпаємо професійну майстерність, найновіші технології. Наші учні, майстри виїжджають на стажування за кордон, звідки привозять всякі новинки. Окрім того, користуємось локальними майстеркласами та виїздами в Київ. Наші викладачі теж проводять майстеркласи", — зокрема додає старший майстер професії "Кондитер" Ольга Сухарина.
У коледжі випускникам 9-х й 11 класів пропонують на вибір кілька спеціальностей за державною формою навчання. Також заклад готує фахового молодшого бакалавра за спеціальностями ”Харчові технології” та “Готельно-ресторанна справа”. Окрім того, на комерційній основі в коледжі здобувають освіту також випускники вишів, які захотіли реалізувати себе в іншій професії. З переліком спеціальностей можна ознайомитись на сайті установи.
Заклад організовує чимало профорієнтаційних заходів для потенційних вступників. Серед них: день відкритих дверей, майстеркласи для дітей з приготування страв, вихідний день для мешканців сусідніх спальних районів, концерти тощо.
За власний кошт коледж також проводить уроки трудового навчання для учнів шести класів шкіл, розташованих поблизу коледжу.
Для потенційних вступників на базі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу проводять платні підготовчі курси зі вступу у заклад.
“У нас є підготовчі курси. Зараз на них навчається понад 80 осіб. Минулого року охочих було 200. Зменшення числа вступників ми пов'язуємо з тим, що багато молоді виїхало на навчання за кордон, — каже директорка коледжу Ганна Балущак.
Важливою умовою вступу до коледжу є відсутність поганих звичок в учнів, зокрема тютюнової залежності.
“У нас не курять. Ми приймаємо некурців. Передусім, це збереження здоров'я, дотримання закону про паління, і основне — це вимоги роботодавців. Погодьтеся, не може людина кинути на плиті страву і піти курити чи підходити до клієнта зі запахом тютюну”, — пояснює жінка.
Вище професійне училище №29 м. Львова
ВПУ №29 м. Львова є багатопрофільним закладом профтехосвіти, який готує студентів за чотирма напрямками підготовки: сфера обслуговування, сфера харчування, автотранспорт та ІТ і цифрові технології. Кількість здобувачів освіти становить 719 дітей.
Минулого тижня в межах нового навчально-практичного центру інформаційних та комп’ютерних технологій відбулось урочисте відкриття сучасної STEM-лабораторії.
STEM-лабораторію вдалося відкрити завдяки сприянню МОН України, департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації, Львівського IT-кластера, програми EU4Skills та Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Це вже третій НПЦ, створений в училищі за останній чотири роки.
Олег Новосад, майстер виробничого навчання з професії "Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення”, зокрема пояснив концепцію STEM-лабораторії:
“В основі STEM-освіти — Science (наука), представлена роботою з різними фізичними експериментами. Technology (технології) — передбачають наявність планшетів, ноутбуків, потужних комп'ютерів для будь-якої роботи з технологіями, вебсайтами, мобільною розробкою, схемотехнікою тощо. Engineering (Інженерія) — опанування основ робототехніки, завдяки чому студенти можуть робити, до прикладу, інтернет речей. Та остання складова — Mathematics (Матетатика), яку інтегровано в навчання учнів, через практику та вирішення реальних завдань і проблем".
У межах навчального курсу студенти-другокурсники спеціальності "Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення” створили телеграм-бот для свого училища, який презентували освітянам й журналістам відкриття лабораторії. Бот допоможе майбутнім вступникам дізнатись більше про заклад. А також буде корисний для учнів та викладачів.
Олег Новосад каже, що ІТ-напрям є дуже популярним серед студентів профтехосвіти.
“Ще кілька років тому великий попит в училищі мала професія бухгалтера. Зараз ми хочемо великий акцент зробити на ІТ-сфері для того, щоб студенти професійних училищ були на рівні зі студентами в університеті, наздоганяли їх. Потреба в ІТ була, є і буде. І як ми бачимо, під час війни ІТ-сектор тримає економіку, тому, я думаю, що це вдалий напрям”, — зокрема пояснює майстер.
"Спеціальність обирали з того, що ближче до тебе й спираючись на те, що актуально в наш час. Раніше попит мала професія зварювальника, зараз — це айтішник. Окрім того, якщо ти йдеш на айтішника, ти маєш і середню освіту, й одразу можеш працювати. Ми вже вчимо програмування на Python, Flutter, Dart і вебдизайн. Порівнюючи, програма в школі дуже відрізняється, там чисто початковий рівень програмування", — діляться студенти-першокурсники спеціальності «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення».
Окрім того, для практичної підготовки майбутніх фахівців інших спеціальностей діють ще два навчально-практичні центри: «Автомобільний транспорт» й «Перукарське мистецтво».
Перший практичний центр на базі ВПУ відкрили для спеціалістів автотранспорту. Студенти разом з майстрами надавали комерційні послуги з обслуговування автомобілів. Зараз у період повномасштабного вторгнення уся робота сконцентрована на ремонті авто для військових, зауважив директор Вищого професійного училища № 29 м. Львова Роман Стецький.
Майстер виробничого навчання з професії: “Перукар (перукар-модельєр), манікюрник, візажист” Ірина Гладиш розповідає, що потреба на перукарські послуги існує завжди. Відтак торік за кошти училища, отримані за проходження виробничої практики та участі у програмі дуальної освіти зі соціальними партнерами, вдалось відкрити навчально-практичний центр «Перукарське мистецтво». Новий модерновий освітній простір складається з трьох навчально-виробничих майстерень та кабінету професійно-теоретичної підготовки.
"На екрані автоматично відтворюється відео з етапами створення зачіски, які сьогодні виконують студенти. Студенти мають змогу підгледіти, бо інколи розгублюються на яких зонах треба працювати: до прикладу, окремі зони треба прочісувати, в інших — зробити більший об'єм. Також звертаю увагу як працювати на кінчиках, щоб робота була чиста й гладка, — пояснює Ірина Гладиш.
За словами Андрія Вербовського, заступника директора з навчально-виробничої роботи, з 1 вересня у ВПУ №29 м. Львова планують розвивати сферу автомобільного транспорту і відкрити набір на нову професію — «Майстер з діагностики і налагодження електронного обладнання автомобільних засобів»
"Тобто це все, що пов'язано з електрикою й електронікою в сучасних автомобілях, у тому числі — електрокарах", — додає Андрій Вербовський.
У різних майстернях училища також проводять уроки трудового навчання для учнів 6-9 класів. Училище та школа укладають договір, згідно з яким заняття в училищі проводять замість уроків праці в школі.
"На рівні міста Львова та закладів професійної освіти започаткована програма "Проведення уроків трудового навчання у закладах професійної освіти". Ми активні учасники цієї програми, і на базі навчально-виробничого ВПУ уже відбулось декілька уроків", — каже заступник.
Що стосується дорослого населення, у ВПУ №29 м. Львова ті можуть опанувати пришвидшену програму або підвищити свою кваліфікацію.
"На базі нашого заходу функціонують навчально-практичні центри, і відповідно розроблені окремі навчальні короткотермінові програми або програми здобуття часткових кваліфікацій, у межах яких доросле населення може здобути відповідні кваліфікації або опанувати відповідні навички за обраними професіями. Також можна здобути фахову освіту. Ми працюємо як безпосередньо з учнівською молоддю, так і з дорослим населенням в якості підвищення кваліфікації, перепідготовки й професійного навчання", — розповів Андрій Вербовський, зазначивши, що вартість такого навчання не є високою і дозволяє слухачам здобути відповідні навички для адаптації на ринку праці.
