Укрзалізниця протягом останніх двох років раптово почала витрачати мільйони гривень на обслуговування вертольоту BELL 430, тож Zалізниця без корупції спробували дізнатись на скільки ефективними є ці витрати.
Вертоліт BELL 430 Укрзалізниця придбала ще в далекому 2003 році за 8 мільйонів доларів. Щоправда особливих згадок про використання повітряного судна залізничниками не було. Відомо лише, що в 2007 році вертоліт УЗ використовував Віктор Янукович під час передвиборних баталій.
Отже доцільність придбання гелікоптера для виробничих потреб залізниці залишає певні сумніви.
З 2007 року про вертоліт забули аж до липня 2016 року. Тоді Укрзалізниця вперше замовила “послуги з супроводження експлуатації” BELL 430 за 800 тисяч гривень у ТОВ “Авіакомпанія “Промінтерсервіс”.
В настпні 2 роки чого тільки залізничники не вигадували аби укласти черговий контракт з тим же “Промінтерсірвіс”.
Були і послуги “з управління підтримання льотної придатності” (2 контракти), технічне обслуговування (3 контракти) і звісно ж без ремонту нікуди. Загалом рівно за 2 роки Укрзалізниця витратила на вертоліт 12,3 мільйони гривень.
Тут то варто і дізнатися, а навіщо ж таке недешеве задоволення. На запит ZБК посадовці залізниці включили максимум фантазі і пафосу і повідомили, що вертоліт виконує “стратегічні цілі для держави”. Нібито гелікоптер потрібен для “оперативного прибуття” на місця аварій керівників УЗ. Ну а витрати обґрунтовані і необхідні, бо порушення безпеки руху тягне за собою кримінальну відповідальність.
В такі “залізні” аргументи можна було б і повірити, але ж для початку треба дізнатися скільки “стратегічних для держави” цілей виконав гвинтокрил залізниці.
Згідно наступного запиту ZБК щодо експлуатації вертольоту BELL 430 в 2016-2018 роках Укрзалізниця повідомила, що за цей час повітряне судно жодного разу не підіймалося в повітря.
Більше того, залізниця навіть не закуповує авіапаливо для “стратегічного” вертольоту.
Отже гелікоптер Укрзалізниці за 2 роки налітав 0 годин польотів і мінус 12 мільйонів гривень на підтримку “бойової готовності”.
Навіщо замовляти обслуговування транспортного засобу на 12 мільйонів не купуючи навіть паливо для нього? Чому у цього нелітаючого вертольота через 1,5 роки справних обслуговувань і підтримки “льотної придатності” знайшлися несправності і довелося робити ремонт? Словом щось в цій історії наштовхує на підозрілі роздуми.
На випадок залізничних аварій держава може бути спокійна – керівництво УЗ прибуде оперативно. Треба тільки буде за паливом збігати.
