Мешканці окупованих росією територій, зокрема з Донецької та Луганської областей, які добровільно воюють проти України, не попадають під захист Женевської конвенції.
Як повідомив в коментарі Гал-інфо завідувач катедри міжнародного права Львівського Національного Університету Василь Репецький, теорія і практика міжнародного права вказують на те, що особи, які є громадянами України й добровільно воюють на стороні ворога, є колаборантами, не мають права на військовий полон та не користуються правами військовополоненого. Їх можна судити за зраду та пособництво (сприяння, допомогу) іноземній державі.
Попри це, бойовики так званих “лнр”, “днр” користуються мінімальними правами – зокрема правом на судовий розгляд. Це означає, що їх провина повинна бути доведена у судовому порядку, і лише тоді буде застосована відповідна міра покарання. Їх судитимуть українські суди. А якщо вони вчиняють воєнні злочини, то відповідно можуть бути створені спеціальні військові трибунали.
Вже наявна судова практика однозначно кваліфікує участь громадян України в бойових діях на стороні росії, як примінальні правопорушення, зокрема за статтями:
- Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
- Стаття 111. Державна зрада
- Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
До прикладу:
- Житель Луганської області, який перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у місті Луганську, добровільно вступив до лав т.зв. “в/ч - 74347” з постійним місцем дислокації в місті Алчевськ, яке є структурною частиною ”ЛНР”, отримав 10 років позбавлення волі за участь в діяльності збройного формування, не передбаченого законами України.
-Громадянина України, який добровільно прибув до пункту збору мобілізованих “ЛНР”, чим надав згоду на проходження так званої “військової служби” у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованою та фінансованою рф - “НМ “ЛНР”. Злочинна діяльність якого була припинена 19.04.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України в м. Рубіжне Луганської області. Суд засудив до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Громадянина України, студента 4 курсу Донецького інституту залізничної інфраструктури засудили до 12 років ув'язнення за вчинення державної зради, участь в терористичній організації, та участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
Також не вдасться сховатись від тюремного ув’язнення і тим громадянам України, які перед тим, як піти воювати проти України, формально отримали російські паспорти.
Як зазначив Василь Репецький, якщо українець, який воює за рф, не позбавлений українського громадянства, то він є громадянином нашої держави. Він може мати подвійне громадянство, але якщо воює за росію – він вчинив злочин.
Женевська конвенція визначає ще одну категорію, на яку не поширюються її положення - найманці. Найманці – це особи, що воюють на боці певної держави, без дозволу своєї держави, за власним бажанням і мотивувальною частиною для них є отримання відповідного фінансового забезпечення. Тому найманці не користуються правом військовополоненого, вони вважаються військовими злочинцями.
Найманці не користуються правом захисту. Бо Женевська конвенція про захист військовополонених – гарантування захисту. Однак наймані бійці користуються всіма правами, які передбачені нормами міжнародного права (право на захист, на справедливий суд і т.д.). Це норма, яка передбачена позитивним міжнародному праві.
Зокрема “вагнерівці” чи “сирійці” підпадають під категорію найманців.
На відміну від бойовиків з так званих “днр” та “лнр” і різноманітних найманців, які не захищені Женевською конвенцією, затримані військовослужбовці рф отримують статус військовополонених та після закінчення активних дій і певного часу будуть репатрійовані на батьківщину за умови того, що в їхніх діях немає складу злочину.
“Зазначаю, військовополонені не є злочинцями, будь то російські чи українські солдати. Їх не судять за те, що вони воюють, бо це конституційний обов’язок – воювати за свою Батьківщину. Але, якщо вони під час війни вбивають цивільне населення, ґвалтують мирне населення, жінок, дітей тощо – це є злочин. Те, що військові стріляють одне в одного під час бою – це не є злочином. Це не карається. Їх беруть у полон, і відповідно, вони певний час там знаходяться. Це не є покаранням, їх просто відлучають від активних бойових дій”, - пояснив Василь Репецький.
