У вівторок, 6 серпня, Львівська громада попрощається з трьома військовослужбовцями, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.
Як повідомили в ЛМР, чин похорону захисника Ігоря Шпека розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Прощання і похорон захисника Івана Вики розпочнеться о 13:00 у селі Збиранка з родинного помешкання (вул. Нова, 11). Опісля відбудеться Чин похорону в місцевому храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Поховають воїна на Голосківському цвинтарі.
Також завтра поховають ще одного захисника України, проте, за бажанням родини, інформація про це не розголошується публічно.
Біографічні довідки захисників
Навчався у Великогрибовицькому ліцеї Львівської міської ради. Після завершення навчання вступив до Бучацького ліцею імені Святого Йосафата на Тернопільщині.
Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура аутомотів Україна-Львів». Був надзвичайно релігійною людиною, прислуговував у Храмі Успіння Пресвятої Богородиці у рідній Збиранці. За словами близьких, «був надзвичайно добрим і чемним юнаком».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, добровільно став на захист держави від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України на Донеччині у складі 31-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
В Івана Вики залишилися батьки та брат.
Навчався у Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені о. Івана Могильницького села Міженець. Здобув кваліфікацію телерадіомеханіка у місті Львові. Згодом проходив військову службу на посаді командира відділення у лавах артилеристів у колишній Чехословаччині.
Після повернення зі служби працював спершу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Імпульс», із 1998 року займався приватним підприємництвом у сфері надання послуг з ремонту техніки. Постійно удосконалював свої професійні навички. У вільний час захоплювався велоподорожами та футболом, був затятим прихильником клубу «Карпати». За словами рідних, був «надзвичайно доброю, світлою та веселою людиною, хорошим другом та чудовим сім’янином».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Після проходження навчань виконував бойові завдання на Донеччині у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Ігоря Шпека залишилися дружина, син та сестра.
