На сайті УІНП опублікували заяву щодо україно-польської співпраці у сфері відновлення та збереження національної пам’яті.
Український інститут національної пам'яті і надалі стоїть на позиції, що співпраця між Києвом та Варшавою у сфері політики національної пам'яті повинна базуватися на принципах взаємоповаги і паритетності. Керівництво України та Польщі, розуміючи всю важливість посилення партнерства у ці непрості часи, не допускає того, щоб травматичні та чутливі питання спільної історії ставали перешкодою для поглиблення співпраці в інших сферах двосторонніх українсько-польських відносин. При цьому, європейський досвід показує нам, що ефективне та довгострокове стратегічне партнерство будується на довірі, взаємоповазі, дотриманні домовленостей та порозумінні щодо чутливих питань спільної історичної пам’яті.
У світлі нещодавнього офіційного візиту в Україну Президента Республіки Польща Анджея Дуди та підписання спільної із Президентом України Володимиром Зеленським заяви, яка засуджує акти наруги над пам’ятниками в обох країнах, а також проголошує необхідність віддати належне їхній пам’яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди, Інститут оптимістично оцінює перспективи співпраці та добру комунікацію з офіційними особами Республіки Польща.
Разом із тим вимушені з прикрістю відзначити, що досі всі випадки вандалізму (щонайменше 19), скоєні в Польщі з 2014 по 2020 рік щодо українських місць пам’яті, не були розслідувані належним чином. Винні залишаються непокараними, а місця пам’яті понівеченими. Неприпустимою є і наруга над державними символами України, що мало місце під час цих акцій вандалізму. Висловлюємо щире сподівання, що такі випадки більше не повторяться у майбутньому і не затінятимуть сторінки спільного успіху.
Високо цінуючи україно-польські зусилля із протидії гібридній агресії Російської Федерації, що виявляється у її намірах фальшувати історію Другої світової війни, висловлюємо свою готовність і закликаємо надалі збільшувати кількість спільних проєктів, спрямованих на сучасне, об’єктивне і доступне висвітлення подій ХХ століття. Плануємо передбачити на ці заходи в 2021 році додаткові ресурси та розширити інституційні спроможності співпраці.
Окремо хочемо висловити втіху тим, що цього року у Польщі була реалізована низка меморіальних ініціатив, які сприяли інформуванню про спільну славну історію україно-польської співпраці у протистоянні більшовизму сто років тому, зокрема йдеться про відновлення у Варшаві частини Вольського цвинтаря, відкриття скверу імені Марка Безручка, а також відкриття оновленого меморіалу воїнам Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії у Ланьцуті. Україна цього року теж реалізувала низку проєктів, які сприяли висвітленню спільної історії та побудові порозуміння й співпраці між нашими народами, зокрема йдеться про видання українського перекладу з польської мови наукової праці «УПА та ВІН у боротьбі з тоталітаризмом 1945-1947», укладання і відкриття у центрі Києва вуличної виставки «1920: на захисті Європи від більшовизму», а також створення із залученням польських істориків інформаційного відео про соту річницю Варшавської битви.
Україна також виконала в повному обсязі взяті на себе в 2019 році зобов’язання – процес видачі дозволів на пошукові роботи був розблокований і представники польської сторони не лише отримали два дозволи на пошукові роботи у Львові (в місцевостях Голоски та Збоїща), але вже і провели їх. Натомість Польща виконала своє єдине зобов’язання лише частково – таблиця на могилі воїнів УПА горі Монастир не була відновлена у первинному вигляді, а замінена на іншу – без згадки імен воїнів, що загинули в тій місцевості.
Наша позиція у цій справі чітка і недвозначна: надгробна плита має бути відновлена з її первинним текстом. Як і було обіцяно раніше польською стороною – відновлена, а не замінена.
Необхідність повернення імен на надгробну плиту підтвердив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.
Звертаємо увагу, що незалежно від різних, часто надміру емоційних оцінок, воїни УПА визнані борцями за незалежність України, що закріплено в Законі України "Про правовий статус борців за незалежність України". Братська могила вояків на горі Монастир споруджена державною владою Польщі у відповідності до приписів польського законодавства і є результатом компромісу, досягнутого щодо відновлення польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. Відтак Держава Україна докладатиме зусиль для збереження цієї та інших могил борців за незалежність України. Крім того, наголошуємо, що наразі цей абсолютно легальний пам’ятник охороняється польським законодавством про охорону культурної спадщини, є частиною об’єкту, що має свій охоронний номер і включений у відповідну регіональну програму з догляду за пам’ятками.
Останнім часом посадовці Республіки Польща говорять, що могила має бути внесена до реєстру військових поховань, про це також зазначав Президент України у телефонній розмові із Президентом Польщі від 11 вересня 2020 року. Відтак, якщо польська сторона хоче поширити на це місце пам’яті ще один режим охорони, то щодо цього немає жодних заперечень – головне, щоб діючий режим охорони і будь-який майбутній виконувалися, а не як зараз – був безсилими перед вандалами.
Вважаємо, що до відновлення надгробку на братській могилі на горі Монастир у тому вигляді, в якому він був, розмови про видачу нових дозволів польським партнерами на проведення пошукових земляних та ексгумаційних робіт передчасні. Це в першу чергу зумовлено тим, що паритетний обмін дозволами логічним своїм наслідком має меморіалізацію досліджуваних локацій шляхом встановлення нових пам’ятників та пам’ятних знаків, а це не може відбуватися, допоки не усунена загроза їх нищення та вандалізму. Разом із тим, українська сторона проведе всі необхідні організаційні та процедурні дії, щоб обмін дозволами відбувся у найкоротші терміни після виконання польською стороною свого зобов’язання.
