Волиняни почали активно підписувати згоду на посмертне донорство після розголосу цієї теми у соцмережі
За останні декілька днів восьмеро волинян дали згоду на посмертне донорство. Це велика кількість, бо стільки ж заяв у Волинській обласній клінічній лікарні отримали за останні два роки.
Про це розповіла трансплант-координаторка Волинської обласної лікарні Тетяна Мигалега, пише Суспільне.
Волиняни почали активно підписувати згоду на посмертне донорство після розголосу цієї теми у соцмережі. Коли луцька журналістка Іванна Рудишин написала згоду та оприлюднила її у соцмережі.
Як розповідала Іванна: написати таку згоду думала відтоді як в Україні у 2019-му році запрацював закон, що дозволяє посмертне донорство. Її мотивація така: "При тій ситуації, яка могла би колись статися: зняти тягар зі своїх родичів, аби вони не стояли перед цим вибором і знали наперед моє ставлення до донорства".
Буквально за кілька днів після цього п'ятеро волинян дали свою згоду на посмертну пересадку органів, – розповідає Тетяна Мигалега.
"4 серпня ще одна дівчина дала таку згоду, а на наступному тижні ще три дівчини, з якими ми домовилися про зустріч", – додає лікарка.
Написати таку згоду або потім її відкликати можна лише особисто в присутності трансплант-координаторів, – розповідає Тетяна Мигалега. Перелік адрес, де є такі, є на сайті Українського центру трансплант-координації. Говорить, що інформація про потенційних донорів є повністю конфіденційна і доступу до неї лікарі не мають.
"Навіть якщо людина знаходиться в клініці і їй діагностують смерть мозку, то лікарі не знають, чи дала вона таку згоду чи не дала. Це вже потім вводяться дані і програма повідомляє, що ця людина дала прижиттєву згоду на донорство і ми маємо право вилучити її органи", – каже Тетяна Мигалега.
Після того, як в Україні дозволили посмертне донорство, кількість трансплантацій щороку зростає, – каже координаторка. З її слів, торік в обласній лікарні виконали 21 трансплантацію, за пів року 2023 – вже 14. Приблизно половина із них – родинні, половина – посмертні.
Зі слів Тетяни Мегалеги, як людина за життя не залишила згоди на донорство, то право надати її мають родичі. І, – каже, – приблизно 80 % українців таку надають.
Свою письмову згоду віддати органи у разі смерті 4 серпня підписав лікар-хірург відділення трансплантації Антон Кувайцев. Каже: для цього потрібно лише бажання, кілька хвилин часу та паспорт.
"В нашій дуже велика кількість людей, понад п'ять тисяч, які потребують трансплантації, які не можуть жити без донорського органу. Якщо зі мною щось трапиться, то я хочу знати, що мої органи не підуть гнити в землю, а зможуть подарувати комусь життя", – говорить лікар.
49-річна Наталія Гараєва — пацієнтка відділення трансплантації. Каже: 15 років тому їй пересадили нирку в Білорусі. З її слів, тоді в Україні було дозволено пересадку органів лише від родинних донорів, а в неї таких не знайшлося через не збіг групи крові. У черзі вона стояла чотири роки.
Координаторка Тетяна Мигалега каже: навіть якщо людина не бажає писати згоду на посмертне донорство, то як мінімум варто при житті озвучити своє ставлення до цього питання своїм рідним.
Перше донорське серце в Україні пересадили в грудні 2019. Операцію здійснили на Волині. Лікарі Ковельського МТМО прооперували 56-річного Василя Міговку. Донором серця став чоловік з відкритою черепно-мозковою травмою, в якого бригадою спеціалістів констатована смерть мозку. 29 січня Василя Міговку виписали з лікарні.
У 2021 році у Львівській лікарні швидкої допомоги пересадили донорське серце 13-річному волинянину. Це – перша була трансплантація серця дитині в Україні.
У липні 2023 року ковельчанка Соломія стала першою шестирічною дитиною в Україні, якій зробили пересадку серця в Інституті серця МОЗ України.
