Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Золота галицька провінція: Палац Бруницьких - оселя для аристократів, метеликів і коропів

Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна історія.
1/8
У наших краях є чимало топонімів, що повторюються. Наприклад, якщо у Львові перехожого спитати, як дістатися Підгірців, він скерує вас у бік Золочева до знаменитого замку. Але Підгірці на Львівщині не одні! Є ще однойменне село в протилежному боці - неподалік Стрия. І подивитись тут є на що.

Підгірці (стрийські) знані з 1467-го року. Село давнє і мальовниче. Є тут пречудова дерев’яна церква на узгірку, побудована на початку ХІХ-го століття. А через дорогу знаходиться дивовижний палац Бруницьких і розкішний парк довкруж нього. Вірніше те, що від нього залишилось.

Палац у Підгірцях почав зводити у 1734-му році тодішній власник Юзеф Александр Яблоновський, у модному на той час французькому стилі «maison de plaisance». Але справжнього розквіту маєток зазнав, коли тут оселилась родина барона Бруницького. Особливо за часів Юліана Мар’яна Бруницького, що успадкував маєток наприкінці ХІХ-го століття.

Це був непересічний чоловік. Кохався в науках, збирав колекції комах і рослин, свої досліди публікував у наукових збірниках Академії наук у Кракові. А ще цікавився сільським виробництвом, заклав на своїх землях зразкове господарство. Крім усього іншого, барон, як депутат Галицького сейму, намагався захищати природні пам’ятки. У себе ж в маєтку заклав дивовижний дендропарк, чи не перший на теренах Галичини. Нині парк захаращений, чимало рідкісних дерев вирубано, але досі можна помилуватись велетенським платаном, якому, як кажуть, уже понад 500 років і він, можливо, найбільший у Європі.

Та повернемось до палацу - у 1895 році він уже був цілком облаштований під потреби барона. Тут були комори, винний погріб, чотири господарські кімнати для челяді та канцелярія. На першому поверсі були вестибюль, передня, салон, робочий кабінет барона, будуар, дитяча та ігрова кімнати, ванна, кімната слуги, дві житлові кімнати. Палац оточувало чимало господарських будівель - хліви і власна гуральня. Але найбільшою дивовижею маєтку був скляний флігель, в якому жили метелики, знайдені бароном та його лісником Фридериком Шиллє...

Та все це пішло за вітром у Першу світову, коли палац зайняли російські артилеристи. Загарбники понівечили дах, спаплюжили парк, знищили природознавчі колекції та бібліотеку. Юліан Бруницький не пережив втрати і помер 9 квітня 1924 року. Син барона Юліан Яків хотів продовжити справу батька, але завадила Друга світова. Офіцера Юліана Якова Бруницького було розстріляно радянськими катами в Катині.
З приходом совітів у палаці оселились по черзі технікум, школа-інтернат, сільрада та рибгосп. Так - саме рибгосп! У це важко повірити, але в пивницях палацу стахановці-риборозплідники вирощували мальків риб! Що мало цілком не вбило розкішний палац.

І він би занепав, якби не громадська організація «Центр розвитку краю» та місцеві підприємці, що взялись рятувати пам’ятку. Можливо, у флігелі колишнього палацу Бруницьких, ще пурхатимуть метелики. Головне - щоб у пивниці риби не плавали...

Богдан Волошин, Локальна історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");