Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Золота галицька провінція. Шумлять століття над костелом у Вижнянах

Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
Фото проекту Локальна Історія.
1/5
Якщо Галичину перепустити крізь пальці, як пісок, то в долонях залишаться лиш храми і цвинтарі. Саме на вежах костелів і дзвіницях церков тримається високе галицьке небо.

Вижняни – село, що далеко не втекло від Львова, посеред якого височіє дивовижної краси костел. 
Сюди маршруткою їхати менше години. В Куровичах треба збочити із золочівського гостинця ліворуч і за якийсь час ви у селі. Дорога наче черкає Вижняни по дотичній і провадить далі. Саме село виглядає радше на містечко. Воно гуртується на горбочку довкруж свого сакрального центру - потужного костелу.

Сказати, що був вражений від зустрічі із цим храмом – це кинути камінчик в озеро, щоб здійняти цунамі. Храм дивовижний. Він стільки разів руйнувався, горів, перебудовувався і добудовувався, що перетворився не в будівлю, а в щось цілком живе і дивовижне. Започаткований ще в 1400-му році, один із найстаріших у Львівській архидієцезії римо-католицької церкви.

А ще в його обрисах – цілковито природне суголосся різних стилів і епох. А ще всередині стінописи славних Романа та Марґіт Сельських. А ще... Доста й цього. Ходив довколо храму, як ґаволов, і дивувався людям, що його століттями будували. І століттями марнували. Нині святиня у не надто доброму стані. Шкода, що не зміг потрапити в сам храм.

Зрештою, костел не справляє враження нензи і розпачу. Його горда вежа видніється ще на далеких підступах до Вижнян. Таке враження, що містечко виросло навколо храму, щоб боронити його від кривд всього світу. 

Я сподіваюсь, що прийде час на відродження цієї пам’ятки. Вона надто гарна і значима, щоб її записали в мартиролог втрачених культурних набутків.

Полишаючи Вижняни, я торкнувся хреста біля його брами. На ньому польською і українською вирізано: «Зло добром перемагай». Добре гасло, щоб жити і творити, а не нищити.

Тепер чекатиму нагоди знов повернутись у Вижняни, щоб таки побачити це диво людського таланту зсередини. Я хочу, щоб храм відкрив мені свою душу. А я йому свою...

Богдан Волошин, проект Локальна Історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");