Від сьогодні і найближчими днями Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки буде публікувати інформацію та фотографії з місць найстрашніших злочинів окупантів: Бучі, Гостомеля, Ірпеня тощо.
Перша з історій Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки буде присвячена садовому товариству «Мрія» неподалік села Задвижівка, де побував журналіст Центру та зміг побачити діяння ворогів на власні очі.
«У перші ж дні окупації людей, які приїхали готуватися до весняного сезону, зігнали всіх до одного будинку, роздягали, повністю доглядали. Так в одній будівлі й лишили. Геть всі інші будівлі були пограбовані. Що не могли взяти — розбивали або опоганювали», — розповів журналіст.
Ірина Марченко — акушерка, мешканка Задвижівки. Вона пережила весь цей час у окупації та є живим свідком злочинів росіян. За її словами, «зелені коридори» росіян були брехнею.
«Зелених коридорів» в бік України не тільки не давали жодного разу, але також розстрілювали тих, хто намагався туди виїхати. В перший же день росіяни навмисно знищили нашу інфраструктуру: газ, електропостачання, ретранслятори», — розповіла Марченко нашому журналісту.
Весь цей час окупанти стріляли за будь-яким джерелом тепла, запеленгованим мобільним телефонам, легковими машинами. Розстріляні легковики стояли вздовж дороги.
В одній з них наш працівник зміг побачити чотири непізнані тіла. Імовірно це була сім’я. Також цілу сім'ю із п'яти осіб «на прощання» окупанти розстріляли у самій Задвижівці.
Діяння росіян ставлять їх у один ряд з нацистами вермахту та сербами, які влаштували різанину у Сребрениці під час Боснійської війни. І ті, і ті були покарані за міжнародним законодавством.
Росіянам теж не вдасться втекти від відповідальності у свої болота.
