Автори дослідження інформаційного простору Львівщини зазначають, що в громадян нема усвідомлення потреби в незалежних ЗМІ. Попри це дослідники зазначають досить високий рівень об’єктивності засобів масової інформації на Львівщині.
Дослідження медіаринку Львівщини проводилось упродовж вересня та жовтня 2013 року. Соціологи провели опитування серед жителів міст та сіл області на предмет того, які ЗМІ вони дивляться, яким довіряють і чи є в них можливість оприлюднити свої проблеми в медіа, чи є в них можливість достукатись до ЗМІ. "Друге опитування було проведено серед експертів. До нього були залучені як журналісти, так і редактори відомих львівських і обласних видань. Окрім того, ми опитали науковців, представників громадських організацій, політологів", - зазначила Наталія Зайцева-Чіпак, директор "Соціоінформ".
Як зазначають дослідники, інформаційний простір Львівщини можна характеризувати як демократичний. "За рахунок великої кількості медіа, з різними власниками, досягається певна гласність, що в той же час не є гарантією повної об’єктивності, - розповідає Наталія. - Повністю об’єктивних видань у нас немає, особливо в питаннях, що стосуються власників видань".
Експерти зазначають, що медіа Львівщини є більш незалежними та об’єктивними ніж в середньому по Україні. Дослідження показує, що ЗМІ майже не відчувають зовнішнього тиску, натомість стикаються з внутрішньою цензурою, що залежить від власників, від низького рівня професіоналізму журналістів та відсутності авторської журналістики.
"Позитивно впливають на послаблення цензури велика кількість медіа, що можуть конкурувати між собою. Також наявний позитивний приклад відстоювання власної позиції журналістів в судах та відсутність на Львівщині практики силового тиску на журналістів", - Зазначила Наталія Зайцева-Чіпак.
Водночас вона наголосила на наявність високого рівня самоцензури серед журналістів. Вона зумовлена страхом втратити роботу, низьким професіоналізмом, залежністю видань від фінансування. "Головною причиною цензури можна назвати неспроможність зробити видання самоокупним, через брак запиту громадськості на незалежні ЗМІ", - зазначила Зайцева-Чіпак.
У медіапросторі Львівщини сформувалась позитивна тенденція звітування влади перед громадою. "Найактивніше цим правом користується міська влада, а також депутати місцевих рад. Інша річ, наскільки якісними та дієвими є ці звіти, - розповіла Вікторія Середа, доцент кафедри Історії та теорії соціології ЛНУ ім. І.Франка. - Влада дуже часто намагається звітувати через підконтрольні ЗМІ, однак ці звіти не передбачають зворотного зв’язку, часто містять елементи піару. Натомість конструктиву чи самокритики в таких звітах зустріти вкрай складно".
Результати досліджень вказують, що найменше цензури зазнають обласні, далі - національні, і в останню чергу - районі медіа. Останні найбільше залежні від фінансування власників чи держави.
Фото - Сергій Бобра, Гал-Інфо.
