Археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ на вулиці Веселій, 5 відкрили поселення давніх слов'ян. Виявлені на глибині 5 м археологічні знахідки, уламки ліпного посуду і пряслице, дають археологам підстави припустити, що вони натрапили на матеріали празько-корчацької археологічної культури.
Загалом на ділянці збереглося кілька культурних горизонтів – ХVІІ - ХVІІІ ст., давньоруський період, а потім поселення слов’ян.
«Найцікавіше – це слов’янський горизонт, датований VII ст., адже з нього формуються слов’янські етноси, зокрема і український. Досліджено господарську частину поселення, в спорудах яких виявлена притаманна ліпна кераміка. З цим поселенням можна ототожнювати перших слов'янських поселенців, які заселили терени майбутнього Львова. Інший момент, що нащадки слов’ян з ареалу Волині і Середнього Подністров’я, які у нас тут є, з часом заселили Чехію, Польщу, Придунав’я, Східну Україну, а потім аж у ІХ ст. Західну Росію», - розповів заступник керівника експедиції Євген Ткач.
Також археологи виявили каркасну споруду і колодязь ХVIII ст. Цікава конструкція колодязя, кільця якого складалися з дерев'яних діжок, покладених одна на одну. В заповненні колодязя знайдена велика кількість цілих керамічних форм, інструментів і побутових речей.
"Також важливим є матеріали давньоруського періоду, датовані
ХІІІ ст, і представлені господарськими спорудами. Варто зауважити, що на «Золотому Леві» (територія сучасного
ринку Добробут) в 1991 році НДЦ РАС було виявлено слов'янське поселення VІ ст. Тепер ми маємо це поселення на вул.Веселій, що дозволить нам
прослідкувати ланцюжок заселення цих терен у давнину. Вже пізніше йде
давньоруський час, на основі якого було засновано Львів. Тобто, маємо справу як
з першими слов’янськими поселенцями, так і ХІІІ століттям, від якого іде
літочислення Львова»», - розповів Євген Ткач.
Довідка.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавіни». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена засилили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов'ян».
Фото - Сергій Бобра (Гал-інфо), Євген Ткач.