1 вересня о 17.00 в арт-салоні «Сливка», що у Львові на вул. Театральна, 24, відкриють виставку живопису Світлани Стародубцевої «Етновітер» і презентують книгу «Малярство. Кольорова графіка Світлани Стародубцевої і Зоряни Гуцуляк». Про це повідомили організатори.
З цього приводу кандидат мистецтвознавства Марія Вав рух пише: «До книжки увійшли твори із мистецького доробку львівських художниць Зоряни Гуцуляк та Світлани Стародубцевої, чия творчість є полярно протилежною за концептуальними підходами, але близькою по духу. Вона є свідченням мистецтва глибоко інтелектуального, яке народжується не тільки внаслідок сприйняття його творцями життя, а і є результатом його осмислення, переживання, пропускання крізь призму своєї душі.
Репродуковані твори художниць, виконані впродовж останніх років.
Виставка художниці Світлани Стародубцевої, що представлена у галереї «Сливка»є певним рубежем її творчості, бо відкрита з нагоди її ювілею. Перед собою Світлана поставила мету показати глядачеві свій творчий доробок за останнє десятиріччя – час, за який нею було створено понад вісімсот творів.
Світлана Стародубцева дуже вимоглива до себе і своєї творчості. Мистецький світ прийняв її вже доволі дорослою, сформованою особистістю. На початках їй довелося не просто. Поминувши експерименти з реалістичними фігуративними та абстрактними композиціями, з різноманітними техніками та фактурами, несподіваними кольоровими вирішеннями, вона все ж знайшла себе. І сьогодні художниця дуже добре знає та усвідомлює, що вона хоче створити і чого прагне.
Уже певний час Світлана захоплюється композиціями, збудованими під враженням від традиційного українського народного мистецтва: кераміки, писанки, вишивок українських рушників, пісні, обряду. Серед численних праць художниці можемо виділити кілька напрямків: перший становлять твори, у яких відображено багату фантазію художниці, спровоковану народною піснею, тими емоціями, які вона переживає від закладеного у пісню змісту. Художниця тут не йде спрощеним шляхом ілюстрування, а навпаки, намагається передати свої враження та емоції від слів і мелодики. Другий напрямок творіння, глибоко закорінені в народний обряд, у яких ми зачаровуємося таємницею Різдва, чудом Христового Воскресіння, святковим Купалою, де Світлана Стародубцева змушує глядача мимоволі стати співучасником дійства. Таким чином, опанувавши унікальну спадщину народного мистецтва, все, що впродовж тривалого часу апробовувалось і, що архетипне в ньому. Третьою групою мистецьких шукань Світлани Стародубцевої є твори, присвячені птахам і квітам. Тут її фантазія не має жодних рамок, у композиціях цих творів вона себе зуміла розкрити вповні, це та тема, до якої художниця час від часу повертається і любить над нею працювати. Зовсім недавно Світлана розпочала у своїй творчості новий напрямок, який є втіленням її давніших захоплень, а саме захоплень орнаментальними композиціями. Споглядаючи ці дещо менші за форматом полотна (традиційно вона обирає формат 50х50 сантиметрів), глядач захоплюється її вмінню гармонійно поєднувати елементи орнаменту, кольоровому вирішенню та майстерному компонуванню їх на площині полотна, дотримуючись принципу побудови строго симетричної композиції.
Останнім відкриттям для художниці Світлани Стародубцевої стала українська ікона. Це дуже велика відповідальність зважитись звернутися до сакральної тематики. Як уже було сказано вище, художниця дуже вимоглива до себе і тому така серйозна тема, до якої вона звернулася – крок виважений. Нею було вивчено чимало різноманітних джерел, як теоретичних, так і практичних, переглянуті безліч мистецьких збірок ікон у музеях та альбомах. Хочеться сподіватися, що і у даному напрямку талант художниці розкриється вповні. Боже їй у цьому помагай!
Працюючи над своїми творами, незалежно від тематичної лінії, Світлана виробила власний мистецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників. Її творчість є свідченням мистецтва глибоко інтелектуального, яке народжується не тільки внаслідок сприйняття його творцем життя, але і в наслідок його осмислення, переживання, пропускання крізь призму своєї душі.
