Прихід весни завжди відзначається зростанням цін на пальне. Хоча поки що стрибка цін не відбулося оскільки через пізню весну і відтермінуванням початку весняно-польових робіт попит на світлі нафтопродукти не зріс і ціни відповідно теж. Але вже незабаром, на думку експертів, ціни на пальне можуть стрімко полізти вгору і досягти за літр бензину марки А-95 від 4 до 5 грн.
Зокрема, вже зараз оптові ціни на пальне на Львівщині зросли до 3 %.
Коли і на скільки?
Однозначної відповіді на це питання знайти не вдалося. За оптимістичними прогнозами, зростання вартості пального відбудеться не більше, ніж на 3-5%. За песимістичними — на 10-15%. Проте ті та інші висловили переконання, що повторення минулорічного сценарію, коли за два тижні ціна на АЗС зросли більш як на 20%, швидше за все не буде.
Щодо того коли почнуть зростати ціни роздрібної торгівлі, то прогнози коливаються від чотирьох-п’яти днів до двох-трьох тижнів. Зростання через чотири-п’ять днів прогнозує начальник управління сільського господарства та продовольства Михайло Кожушко. Через два тижні подорожчання чекають керівник відділу зв’язків з громадськістю ВАТ „Коцерн „Галнафтогаз” Олесь Пограничний і експерт з питань ПЕК, головний редактор журналу „Газ і нафта” Олег Дорожовець. Наразі на Львівщині все залежатиме від того наскільки швидко вичерпаються запаси роздрібників. Після цього закупка пального в оптовиків здійснюватиметься уже за новими цінами, які як зазначено вище, уже полізли догори.
Основні причини
Серед основних чинників, які впливають на становлення ціни є підвищення ставки акцизного збору, дефіцит, подорожчання транспортування, зростання світових цін на сировину.
Перший крок до подорожчання зробила Росії, яка з 1 квітня підвищує ставки експортного мита до 186,4 доларів за тону. Загалом середня ціна на нафту за січень-лютий 2006 року сягала 58,13 доларів за барель. При експортному миті 186,4 долари за тонну призведе до встановлення експортного мита на світлі нафтопродукти на рівні 137,9 доларів за тонну, на темні - 74,3 доларів за тонну.
Також з 7 березня в Росії підвищено експортні мита на нафтопродукти. Зокрема, експортне мито на світлі нафтопродукти встановлено на рівні 120,7 дол. за тонну. Ця ставка діє для таких нафтопродуктів, як пропан, бутан, етилен, пропилен, бутилен і бутадієн, інші зріджені гази, ксилоли, легкі дистиляти і продукти, середні дистиляти, газойли, бензол, толуол. На темні нафтопродукти експортну ставку визначено на рівні 65 дол./т. Ставка діє для таких нафтопродуктів, як мастильні та інші олії, відпрацьовані нафтопродукти, палива рідкі, кокс нафтовий, бітум нафтової та інші залишки від переробки нафти або нафтопродуктів, отриманих із бітумінозних порід, вазелін нафтовий, парафін, віск нафтовий мікрокристалічний, гач парафіновий, озокерит, віск буровугільний, віск торф’яний, інші мінеральні воски й аналогічні продукти, фарбовані або нефарбовані, отримані як результат синтезу або інших процесів.
Однак однозначної думки щодо цього питання немає. Як зазначив у коментарі „Гал-info” експерт з питань ПЕК, головний редактор журналу „Газ і нафта” Олег Дорожовець, підняття експортного мита Росією не матиме фатальних наслідків для ринку нафтопродуктів в Україні, оскільки вплив російських експортованих нафтопродуктів не є дуже суттєвим. Поряд з цим в Україну ввозять нафтопродукти і з інших країн, які не залежать від російського мита. До того ж, за його словами, загальний експорт нафтопродуктів в Україну становить не більше 30 %, а Росія вже встановлювала таке мито наприкінці минулого року і це не вплинуло на український ринок.
Подібної думки дотримуються і в обласному відділенні держінспекції контролю за цінами. Як зазначив у коментарі „Гал-info” заступник начальника держінспекції Ярослав Куцько, підняття в’їзного мита може призвести до подорожчання лише на 2-3%. До того ж він додав, що на Львівщині ціни на всі види пального є на 10-15 копійок нижчими, ніж загалом по Україні і піднятися вони можуть швидше за все до рівня середніх по Україні.
Інший експерт, керівник відділу зв’язків з громадськістю ВАТ „Концерн „Галнафтогаз” Олесь Пограничний зазначив у коментарі, що збільшення експортного мита суттєво вплине на ситуацію на ринку нафтопродуктів в Україні у сторону подорожчання.
Ще одним чинником, який може вплинути на коливання ціни на нафтопродукти є коливання пропозиції, зокрема її скорочення. Хоча експерти в один голос стверджують, що зараз дефіциту немає, а експорту і вітчизняного виробництва пального цілком достатньо, ситуація може змінитися за умови не зовсім чесної гри на ринку українських виробників. Варто зазначити і те, що зараз в Україні працюють лише три НПЗ. Проте практика попередніх років засвідчує, що вітчизняні виробники можуть „переорієнтуватися” і якщо їм буде вигідно збільшити імпорт за кордон, де ціни переважно вищі, ніж в Україні. Таким чином вони дестабілізують ситуацію на українському ринку. Не варто забувати і про те, що вітчизняні НПЗ працюють переважно на російській нафті, мито на яку підняли, що також вплине на ціни. До того ж статистика нафтопереробки у січні-лютому українськими НПЗ також не всиляє оптимізму.
За даними Мінпаливенерго у лютому 2006 року на нафтопереробні заводи (НПЗ) України поставлено 1 106,9 тис. тонн нафти, в тому числі: 183,7 тис. тонн – власного видобутку (16,6 % від загального обсягу поставки); 923,2 тис. тонн – з Російської Федерації (відповідно – 83,4 %). В порівнянні з лютим минулого року обсяг поставки нафти зменшився на 514,3 тис. тонн ( на 25,8%).
За 2 місяці поточного року на нафтопереробні підприємства надійшло 2 271,0 тис. тонн нафти, в тому числі: 401,8 тис. тонн – власного видобутку (17,7 % від загального обсягу поставки); 1 869,2 тис. тонн – з Російської Федерації (відповідно – 82,3 %).
Відповідно до такого ж періоду минулого року обсяг поставки нафти на НПЗ зменшився на 790,5 тис. тонн, або на 25,8%. При цьому обсяги поставки російської нафти зменшилися на 30,5%.
Обсяги переробки нафти у лютому 2006 року склали 1 191,5 тис. тонн, що на 353,0 тис. тонн менше обсягів переробки за такий же період минулого року. Протягом 2 місяців 2006 року обсяг переробки нафти склав 2 314,9 тис. тонн, зменшившись порівняно з аналогічним періодом минулого року на 894,1 тис. тонн, або на 27,9 %.
Виробництво бензинів у січні-лютому 2006 року зменшилось порівняно з відповідним періодом 2005 року на 171,7 тис. тонн (або на 22,5 %); дизельного пального – на 262,5 тис. тонн (або на 28,9 %) менше; а мазуту - на 387,7 тис. тонн (або на 33,5 %) менше.
Рівень завантаження загальних виробничих потужностей з первинної переробки нафти за 2 місяці 2006 року становив 34,3% (у 2005 році – 37,6%). Загальні простої за 2 місяці склали 136 діб, в т.ч.: ВАТ “Херсоннафтопереробка” – 59 діб, ВАТ “Лукойл-Одеський НПЗ” – 59 діб, ВАТ “НПК Галичина” – 18 діб. Очевидно, що тут будь-які коментарі зайві…
По при всі суто економічні чинники, які впливають на ціноутворення на ринку нафтопродуктів, як не прикро, але не варто забувати про політичні, які іноді впливають значно більше значення.
З одного боку — певний час, поки не буде призначено новий кабмін, ціни регулюватимуться за законами ринку. Хоча і тут є небезпека, що державна нестабільність може розв’язати руки нафтотрейдерам, які у зв’язку з відсутністю держконтролю спробують підняти надбавки на пальне на АЗС.
З іншого боку — багато залежатиме від дій нового кабміну і парламенту. Зокрема багато залежатиме від того, хто стане Прем’єр-міністром і від його політики. Найбільше побоювань викликає можливе прем’єрство Юлії Тимошенко (а саме її шанси політики оцінюють як найвищі). З досвіду попереднього року це є цілком випраданим. Хотілося б вірити у те, що Юлія Тимошенко, прийшовши вдруге до влади, не стане наступати двічі на одні граблі і регулювати нафторинок…
На думку заступника начальника держінспекції контролю за цінами Ярослава Куцька, регулювання цін не бажане, бо воно не дає потрібного результату, і якщо навіть і врегульовує ситуацію на певний час, але призводить до набагато гірших наслідків. Але якщо регулювання таки буде цьогоріч, то воно мало би здійснюватися на загальнодержавному рівні і ні в якому разі не на рівні областей. Ярослав Куцько переконаний, що регулювання на рівні області може призвести до дефіциту, оскільки АЗС можуть відмовитися торгувати пальним, якщо їм це не буде вигідно. Нагадаємо, що в середині квітня минулого року на Львівщині була подібна ситуація, коли на АЗС після введення обмежень на розмір граничної надбавки раптово припинили продаж бензину марки А-95.
Та навіть, якщо уряд спробує регулювати це питання, то станеться це не раніше квітня-травня, бо сформувати повноцінний Кабмін навряд чи швидше вдасться.
Ще одним переломним рішенням квітня-травня може стати заборона експорту нафтопродуктів. Це питання уже не один рік лобіюється в парламенті і лобісти покладають надії на новий склад ВРУ, який може дати цьому хід. Звичайно, це могло б позитивно познатися на роботі вітчизняних НПЗ і збільшити їхню рентабельність. Але експерти схильні прогнозувати також інших хід подій. Заборона експорту дозволить місцевим виробникам диктувати власні умови і правила і відповідно збільшувати ціни і регулювати пропозицію.
На разі такий варіант розвитку подій розглядають лише на рівні теорії. Основним чинником, який впливатиме на ситуацію буде все-таки політичний. Все залежатиме від того наскільки швидко і продуктивно зможуть домовитися нові народні обранці і у якому вигляді вони сформують коаліцію. Впливатиме на розвиток подій і призначення нового прем’єра та склад і професіоналізм сформованого ним кабміну.
А тим часом…
на Львівщині активно готуються до посівної і запасаються поки що дешевим пальним. Зокрема ДП купують за ціною 3,15-3,20 грн/л. Цього року сільгоспвиробники уже не сподіваються на милість влади і державні компенсації та гарантії. До того ж минулого року компенсації хоч і виплатили в повному обсязі, але зі значною затримкою. При цьому. Навіть домовленість з поставниками не завжди виконувалася як слід. Зокрема, НПК «Галичина», де сільгоспвиробники отримували пальне, відпускав його невчасно і змінював по при угоду ціну.
Загалом потреба Львівщини у пальному для проведення посівної становить 4,7 тис. т ДП і 1,5 тис. т бензину. А от забезпечена область трошки більше ніж на половину. Зокрема ДП — на 65,4% і бензином — на 50,2%. І якщо у Пустомитівському, Дрогобицькому, Городоцькому, Радехівському та Перемишлянському районах це питання майже вирішено і заготовлено від 70% до 80%, то у таких районах як Стрийський, Яворівський, Кам’янка-Бузький, Самбірський та Сокальський пального є тільки 35%-45% і при найгірших прогнозах росту цін успішне проведення посівної буде під питанням.
Але в управлінні сільського господарства схильні до оптимізму. Поки що оператори, у яких сільгоспвиробники купують пальне ціни не підняли і зроблять це не швидше як 4-5 днів, тому за цей проміжок часу стахановськими темпами в області сподіваються докупити недостачу. Залишається сподіватися, що питання дійсно буде вирішено швидко і якісно.
Тетяна Турчина, „Гал-info”
