Другий етап з’їзду президентської партії „Народний Союз Наша Україна” не приніс великих несподіванок. НСНУ очікувано проголосив свою опозиційність та остаточно відмовився від подальших переговорів з антикризовою коаліцією. Водночас делегатам з’їзду не вдалося ні поміняти керівництво партії, ні змінити назву. Як оцінює партійний форум львівська делегація, яке майбутнє чекає на партію після не надто результативного з’їзду, «Гал-info» вирішило з’ясувати в народного депутата Володимира В’язівського.
– Володимире Михайловичу, в суботу відбувся Всеукраїнський з’їзд «Нашої України». Наскільки важливими його результати є саме для Львівської організації партії?
– На з’їзді було обговорено низку конструктивних питань, зокрема, щодо якісної зміни статуту партії, щодо опозиційного статусу «Нашої України», вдосконалення положень конституційної реформи. Особливу увагу було приділено питанню об’єднання демократичних сил. Важливим моментом також стало оновлення складу Ради «Нашої України». Щодо Львівської організації, то можна зазначити, що троє львів’ян увійшли до складу Ради партії, крім тих, хто був уже представлений в керівництві «Нашої України». Новими обличчями стали керівник виконкому ЛОО НСНУ Ігор Стефанишин, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник та депутат Львівської обласної ради Андрій Парубій. Крім того у складі Ради залишились Петро Олійник, Олег Мандюк, Володимир В’язівський, Богдан Буца, Марія Христинич, Валерій Калинюк.
– А наскільки загалом оновився склад Ради партії під час з’їзду?
– Рада «Нашої України» оновилася на третину. 22% членів колишнього складу керівного органу партії не потрапили до теперішньої Ради. Крім того, було збільшено кількісний склад Ради партії з 178-ми до 214 членів. Її було доукомплектовано представниками різних обласних організацій методом рейтингового голосування. Перше засідання нового складу Ради відбудеться вже у четвер.
– Які питання обговорюватимуться на цьому засіданні?
– Перш за все це питання дообрання керівних органів партії – голови Ради „Народного Союзу Наша Україна” та Президії. Лише після цього ми зможемо ефективно працювати. Наступним етапом роботи повинно стати вироблення механізму проведення переговорів щодо об’єднання демократичних сил. Для цього необхідно напрацювати спільний підхід до об’єднавчих процесів, щоб зробити їх максимально публічними і залучити усі демократичні сили.
– Чому було прийнято рішення вибирати голову Ради не на з’їзді, а Радою партії?
– Львівська делегація голосувала за обрання голови з’їздом, однак це рішення не набрало відповідної кількості голосів. З іншого боку, якщо голову обере Рада, це сприятиме тісній співпраці між головою Ради та самою Радою. В іншому випадку можливий варіант виникнення конфронтації між Радою та головою. Тому такий спосіб обрання голови, можливо, є більш прийнятним.
– Чи буде, на Вашу думку, балотуватись Роман Безсмертний на посаду голови Ради партії?
– Бажаючих, думаю, буде більше, ніж достатньо. Однак, вважаю, що з етичних міркувань Роман Петрович не висуватиме свою кандидатуру. Як би не оцінювали роботу Безсмертного, його досвід ми повинні використати. Щодо кандидатури Миколи Катеринчука, то його шанси очолити Раду партії – 50 на 50. Львівська делегація запрошувала Миколу Катеринчука підійти до нас, оскільки наші делегати мали декілька питань, однак він так і не підійшов. Важко сьогодні оцінювати шанси будь-кого. Все вирішиться у четвер.
– Микола Катеринчук заявляв про тиск, що чинився на делегатів до з’їзду. Чи були якісь спроби вплинути на львівську делегацію?
– Хочу сказати, що з’їзд, попри все, пройшов демократично. Жодна делегація не мала вказівок, як голосувати за те чи інше питання. Львівська делегація не відчула на собі жодного тиску і не отримувала будь-яких вказівок. Кожен голосував за своїм внутрішнім переконанням. Навіть були питання, на які члени нашої делегації мали різні погляди і голосували по-різному. Ідеологічних розбіжностей у партії немає, однак дуже гостро стоїть питання, хто ж буде лідером.
– Як Ви розцінюєте спробу об’єднати усі демократичні сили?
– Сьогодні переоцінено підхід до цього питання. Перед керівництвом партії постає відповідальний період – це напрацювання технологічної бази для ведення діалогу між керівними органами партій. На центральному рівні буде заданий певний алгоритм, механізм, за яким відбуватиметься дискусія на регіональному рівні, буде визначено формат. Лише демократичні і публічні методи є тим шляхом, яким буде йти об’єднавчий процес.
Ростислав Коваль, «Гал-info»
