Будь-який підприємець, займаючись бізнес-діяльністю, щомісяця стикається з проблемою - як написати звіт якнайпізніше, а здати його якнайшвидше. Якщо з першим проблем не виникає, то друге тягне за собою цілу низку незручностей і проблем. Суцільні черги, часто далека відстань до офісу податкової служби і постійний брак часу забирають багато енергії та нервів. Тому ДПА України пішла назустріч платникам податків і створила можливість здати звіт в електронній формі через мережу Інтернет.
Про впровадження приймання податкової звітності та реєстру податкових накладних в електронному вигляді “Гал-info” розповів начальник Управління інформаційних технологій в оподаткуванні ДПА у Львівській області Олександр Качмар.
– Як виникла ідея подачі електронної звітності і чи важко було втілити її в життя?
- Взагалі сама ідея не є абсолютно нова. Податкова служба молода за своїм віком, проте це і має свої позитиви, оскільки з самого народження служба почала розвивати і застосовувати інформаційні технології. Ідеї широкого використання інтернет-технологій для взаємодії з платником податків як з „клієнтом” та формування для нього певного переліку послуг з’явились та опрацьовувались досить давно. Але ми правова держава, і ця сфера регулюється певними правовими нормами, оскільки вся інформація, яка надходить до податкової служби, є конфіденційною. Фактично до моменту прийняття законів про електронні документи та електронний документооблік і електронний цифровий підпис ми практично не мали можливості організувати такий інформаційний обмін з платником в межах правового поля. Звичайно, були якісь доробки, напрацювання, технологічні рішення, пілотні проекти... Проте завжди існували певні правові рамки і проблеми пов’язані із захистом інформації. З моменту створення у 2003 році відповідної законодавчої бази з’явилася основа для того, щоб цей задум реально втілити у життя.
– Чому ж реалізація проекту розпочалась аж у 2006 році?
– Для того, щоб ці закони запрацювали у різних сферах, необхідно було створити ще цілу низку підзаконних нормативних актів. Для реалізації цього проекту одним з ключових моментів було затвердження наказом ДПА України формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків. Оскільки форматів даних для накопичення, обробки та збереження інформації, її представлення для роздруку чи передачі є фактично безліч, необхідно було узгодити своєрідну „мову спілкування”. ДПА України розробила формат, що базується на широко відомій специфікації Xtensible Markup Language (XML). Паралельно проводився великий перелік робіт по розробці структур баз даних, внесенню змін до програмного забезпечення, його тестуванню. Розроблено програму дій по просуванню технологій прийому звітності в електронному вигляді, проведено ряд семінарів. І вже з березня в п’яти областях України (в тому числі і у Львівській) розпочався відповідний пілотний проект.
Я хочу висловити велику подяку Комітету підприємців Львівщини за активну підтримку цієї новації. Вони виступили нашим партнером і з їхньою допомогою відгукнулися майже два десятки підприємств, абсолютно різних за напрямками діяльності та рівнем автоматизації, що погодилися взяти участь у цьому пілотному проекті. Таким чином і податкова служба і підприємці отримали можливість на практиці „відчути” весь процес подання податкової звітності: від формування її програмним забезпеченням бухгалтерського обліку, якому віддав перевагу платник, через накладання на сформований документ електронного цифрового підпису (ЕЦП) до завантаження цієї інформації у базу даних податкового органу та надсилання платнику квитанції про результати цієї операції.
– Чи виникали якісь великі проблеми про впровадженні такої системи?
– Це, як кроки маленької дитини – спершу маленькі, хиткі, іноді з падіннями - однак чим більше практики, тим упевненішими та твердішими вони стають... Так і в інформаційних технологіях, де діють широко відомі закони Мерфі, один з яких говорить: „Якщо програма працює без помилок – значить, у ній щонайменше дві помилки”. Тривале тестування під час „пілота” дозволило нам знайти декілька помилок та ляпсусів в програмному забезпеченні. Крім помилок, що були виявлені в нашому програмному забезпеченні, було виявлено ряд недоліків якими „грішить” програмне забезпечення, яке використовується платником податків. Це нормальний процес. Для цього і проводиться тестування. Проект тривав до червня і вже з липня 2006 року розпочалася його промислова експлуатація.
– Що потрібно для подання звіту в електронній формі?
– Поки що мова йде лише про можливість подання податкової звітності засобами мережі Інтернет. Для цього використовується спрощений механізм. Платник укладає з інспекцією, в якій обслуговується, договір, що визначає порядок подання податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронній формі у визначеному форматі та з використанням програмного забезпечення для накладання ЕЦП, що можна безкоштовно отримати з сайту Державної податкової адміністрації України. Типовий договір укладається на рік, і на його основі платник податків отримує право надавати звітність в електронній формі без подачі паперової копії. Однією із переваг електронної звітності є те, що платник, знайшовши помилку, може подавати звіт повторно. Враховуватиметься остання версія подачі звіту. До кінця терміну можна подати звіт і у паперовому вигляді, і якщо це буде остання версія, то вона матиме переважаючу силу. В майбутньому використання електронного цифрового підпису стане буденною справою. Не полишаючи офісу чи не використовуючи ручки, можна буде укласти угоду з діловим партнером, надіслати заяву, надати офіційну довідку, подати податкову чи іншу звітність. Цифрові підписи засвідчуватимуться одним з центрів сертифікації ключів ЕЦП. В цьому напрямку наша держава робить поки перші кроки.
Проте багато хто лякається самого факту укладання договору з податковою службою. З поняттям „угода” пов’язують певні зобов’язання, які можуть вилитися чимось негативним. Хочу наголосити, що основна мета угоди – надати право платнику податків подати звіт у електронному вигляді, не позбавляючи його можливості здати звіт традиційним способом. Угода лише встановлює правові відносини щодо використання цифрового підпису. Нею також передбачено, що платник може подавати не тільки звітність, але й податкові накладні, реєстр податкових накладних в електронній формі. Це повинно бути цікаво, наприклад, платникам, що претендують на відшкодування ПДВ, адже для цього необхідно подати чималий „стос” документів. А служба зацікавлена максимально прискорити процес обробки цих даних та зробити цей процес максимально прозорим. Окрім того всім відомі і черги при здачі звітності в кінці терміну, і не завжди просторі та зручні приміщення, і віддалі, які необхідно долати для того, щоб цю звітність подати. Крім того, при цьому відсутній безпосередній контакт платника з податківцем, а отже і підґрунтя для багатьох негативних явищ.
– Щодо програмного забезпечення, скільки воно коштує?
– Відразу зауважу, що однією з основних ідей при визначенні формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків була його відкритість. Це значить, що будь-який виробник комплексів бухобліку, чи фахівці підрозділу автоматизації, чи навіть кваліфікований бухгалтер, ознайомившись із описом формату, може внести зміни до програмного забезпечення для розширення його функціональності в частині підготовки файлу із звітністю, придатного для автоматичного завантаження в податковій інспекції. Тому ні походження ПЗ, ні, тим більше, його ціна в даному випадку не має жодного значення. Вибір, виходячи зі своїх потреб у своїй господарській діяльності робить платник. А забезпечення для роботи з ЕЦП, - повторюсь, - є безкоштовним.
Найбільш поширеним ПЗ, яким користувались учасники нашого пілотного проекту, були „1С-Підприємство” та „Бест-Звіт Плюс”, що є серйозними комерційними продуктами. Щодо маленьких фірм, для яких додаткові видатки є накладними, то для них найближчим часом має з’явитись ПЗ, над яким працюють наші черкаські колеги. Це буде редактор екранних форм, який дозволить за аналогією з бланком заповнити ту чи іншу форму звітності показниками, зберегти та, наклавши цифровий підпис, відправити в податкову службу. Воно має розповсюджуватись безкоштовно. Однак, повторю, воно матиме лише чітко визначену обмежену функціональність.
– Наскільки захищена інформація, яка передається Інтернетом? Чи можна підробити електронний підпис?
– Підпис, зроблений на основі державних стандартів, які пов’язані з криптуванням інформації, генерацією і використанням ключів цифрового підпису, тому, в принципі, можливість підробки виключається. Важливо, щоб платник, що самостійно генерує ключі цифрового підпису, записує їх на магнітні носії, забезпечив їх надійне збереження та контрольоване використання. Звичайно, угода передбачає випадки, коли дискети з ключами можуть бути втраченими, в такому випадку платник повинен оперативно про це повідомити податкову службу і згенерувати нові ключі, а попередні будуть визнані недійсними.
– Скільки суб’єктів підприємницької діяльності користуються можливістю електронної здачі звітності?
– На сьогодні підписано близько 60 угод, понад 40 платників вже подавали звітність у новий спосіб. Для решти або ще не підійшов термін подачі звітності, або ж виявилась неповна пристосованість наявного програмного забезпечення.
– Як ви плануєте збільшувати кількість платників податків, які подаватимуть звіт в електронній формі? Чи будуть якісь заохочення з податковою?
– Звичайно, система набула б ширшого поширення, якби ми могли надати платникам податків, які здають звіти в електронній формі, якісь преференції. Наприклад, подовжити кінцеві терміни подачі для електронних документів на 10-15 днів. Однак терміни закріплені законодавчо, і податкова служба з власної ініціативи „посунути” їх не може, тому на сьогодні це нереально. Однак, на мою думку, є інші способи, які можна було б задіяти. Поки що програмне забезпечення, яке є в нас і яке надається платнику є пристосоване тільки для документів одного типу – електронної звітності. Розширивши функціональність для отримання можливості обміну документами будь-яких типів, можуть з’явитись „послуги” по отриманню від платників в електронній формі листів, заяв, звернень, наданню їм у відповідь довідок, актів звірок розрахунків з бюджетом тощо.
Багато пропозицій вже подано та розглядаються ДПА України. Ця функціональність тим швидше знайде свою практичну реалізацію, чим більша існуватиме учасників електронного обміну, зацікавлених у її появі. Для того, щоб оцінити ефективність подальших затрат на розвиток системи, потрібно побачити, що у ній є стала зацікавленість, тобто відбувається зворотній зв’язок.
Світ не стоїть на місці й інформаційні технології проникають у наше буденне життя. Хочеться вірити, що й у відносинах з державою ці технології знайдуть своє широке застосування.
– Що потрібно зробити платнику податків, щоб вже наступного місяця здавати звіт в електронній формі?
– Для початку відвідати сайт податкової, ознайомитись з угодою, скачати програмне забезпечення для роботи з ЕЦП та відкриті ключі податкової інспекції, в якій ви обслуговуєтеся, згенерувати свої ключі, прийти в податкову службу та підписати договір. А якщо ще залишаться запитання, то, впевнений, що і наші підрозділи, і підрозділи прийому та обробки податкової звітності, і підрозділи по зв’язку з громадськістю будуть готові надати додаткову інформацію.
Розмовляла Ірина Залецька, „Гал-іnfо”
