Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура  |  Волинь

Архіви дають розгадку таємниці матері Леонардо да Вінчі

Особа матері Леонардо да Вінчі завжди була загадкою. Мистецтвознавці щосили намагалися знайти інформацію про жінку, незаконнонароджений син якої став генієм у мистецтві, який написав Мону Лізу. Висловлювалося припущення, що її звали Катеріна і вона була селянкою чи навіть рабинею з Північної Африки
Леонардо да Вінчі. Фото: theguardian.com/Getty Images

Тепер, майже шість століть потому, один з провідних світових фахівців з життя Леонардо, розповів повнішу її історію, аналізуючи життя її сина та використовуючи раніше проігноровані документи, – інформує видання The Guardian.

За словами професора Мартіна Кемпа, почесного професора історії мистецтв Оксфордського університету, мати Леонардо – Катеріна ді Мео Ліппі, бідна й вразлива сирота, яку 15-річною спокусив адвокат. Вона жила зі своєю бабусею на старій фермі, приблизно за милю від тосканських пагорбів Вінчі.

Кемп розмірковує на цю тему у книзі, що вийде наступного місяця – «Мона Ліза: Люди і живопис», яку він написав спільно з доктором Джузеппе Палланті, економістом і мистецьким дослідником. Знову знайдені документи також проливають світло на знамениту натурницю портеру, Лізу дель Джокондо, і її чоловіка, Франческо. Останній, був далеко не флорентійський торговець шовком, як вважалося раніше: він був торговцем цукру з Мадейри, шкіри з Ірландії, майном, грошима – і рабами.

Також у дослідженні оскаржене загальновизнане місце народження Леонардо, 15 квітня 1452 року у так званому Casa Natale у Anchiano, у двох милях від Вінчі. Документи свідчать про те, що шанувальники мистецтва відвідують неправильне місце. Професор вважає, що Леонардо народився у будинку свого діда по батьківській лінії у Вінчі, де і виріс.

Кемп зазначає: «Леонардо є предметом абсолютно виняткового суспільного інтересу. Тому відкриття справжніх фактів його життя веде до серйозних наслідків».

Нові дані походять з фінансових документів XV-го століття, що містяться в архівах Вінчі і Флоренції, а також відомостей з оподаткування майна. Кемп заначає: «Тоскана дуже рано створила систему оподаткування майна й ввела ставки за нерухомість. Кожен повинен був подавати декларацію... Звичайно, усі реєстрували бідність.

«У випадку Вінчі, вони підтвердили, що батько Катеріни, здається, нічим не займався і мав будинок, у якому не жив, тому й не сплачував за нього податку... Він спочатку зник, а потім, мабуть, помер. Тому Катеріні справді було несолодко».

Катеріна мала малолітнього зведеного брата Папо, а її бабуся померла незадовго до 1451 року, залишаючи їх без будь-яких фінансових засобів або підтримки, окрім дядька з «напівзруйнованим» будинком і великою рогатою худобою.

За словами Кемпа, її спокусив 25-річний Сер П’єро да Вінчі, амбітний адвокат, який працював у Флоренції. Документи свідчать про те, що він взяв відпустку у липні 1451 року – саме, тоді, коли вона завагітніла.

Адвокат сам готувався до одруження, і Кемп вважає, що його сім’я дала Катеріні скромне придане. Це пояснює те, як, не маючи майна і грошей, вона швидко вийшла заміж за Антоніо ді П’єро Буті, місцевого фермера «зі свого власного прошарку суспільства».

Леонардо виховувався у сусідньому будинку свого діда, Антоніо да Вінчі. Таке у той час було нерідкість, зазначив Кемп. У податковій декларації Антоніо за 1457 рік у списках членів сім’ї числиться і незаконний син Сера П’єро, як зазначено «народжений від нього і Катеріни».

Документи показують, що Катеріна мала ще сина й чотири дочки, всього у декількох милях від свого першого сина. Вони також свідчать про подальший зв’язок між адвокатом і Катеріною: він складав невелику юридичну угоду для її чоловіка.

Кемп сподівається, що його робота покладе край «абсолютно неправдоподібним міфам» про життя Леонардо. Професор визнає, що дослідження буде мати наслідки для влади регіону Вінчі, які перетворили Casa Natale у туристичний атракціон.

Його книга висміює істориків, які намагалися зробити собі ім’я новими теоріями про Джоконду. За його словами, «легенди стають усе більш ймовірними за істину».

Переклад з англійської Оксани Вергелес

ІА ZIK 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ