Сенатори правлячої партії "Закон і справедливість" не погодилися відкликати з Сейму законопроект про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою, в тому числі, "литовського і українського націоналізму"
Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl
Законопроект наприкінці минулого року розкритикували представники української нацменшини у Польщі. На їхню думку, прийняття такого закону відкриє двері до демонтажу більшості українських пам’ятників на території Польщі.
Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський намагався відкликати законопроект з парламенту, проте програв із сенаторами. У додатку партійні колеги звинуватили його в діях "під тиском з боку інших столиць".
Автор суперечливої поправки про заборону "українського і литовського націоналізму", сенатор Єжи Червінський захищав законопроект — повідомляє у четвер "Gazeta Wyborcza".
"Чи щось змінилося в міжнародному оточенні Польщі за останні два місяці, що ми мусимо давати задній хід?" — запитав він 21 лютого на спільному засіданні трьох комітетів Сенату, які розглядали прохання Карчевського про відкликання закону.
Є. Червінський також припустив, що причиною зміни рішення про закон був тиск з боку інших країн:
"Чи ми скасовуємо закони після втручання українського посла в Польщі? Чи ми тут самостійно приймаємо рішення, чи, як це було раніше, під тиском інших столиць? Раніше була Москва, потім Берлін, а тепер Київ! — обурювався Є. Червінський. — Або ми є Сенатом суверенної Польщі, або ні".
Історик і сенатор "Права і справедливості" Ян Жарин також припустив, що спікер прийняв рішення після переговорів з "трьома суб’єктами: посольствами Литви, України та Німеччини". "Чи не постраждає престиж Сейму і Сенату, коли обидві палати прогнуться під зовнішнім тиском?" — запитував сенатор Жарин.
Спільна комісія відхилила прохання спікера про відкликання суперечливого законопроекту. У вівторок цього пункту не було на порядку денному. Таким чином, долю законопроекту вирішуватимуть депутати Сейму.
Нагадуємо: Законопроект, внесений депутатом Томашем Жимковським, передбачає зміни до тексту чинного закону про Інститут національної пам'яті Польщі.
Статтю 1 пропонується доповнити пунктом 2а в такій редакції:
"Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського.
Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі".
Це дозволить розширити коло випадків, які підпадають під санкції статті 55 чинного закону:
"Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів.
Той, хто публічно і всупереч фактів заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років".
Відповідно, за заперечення участі "українських націоналістів і українських формацій, що колаборували з ІІІ Рейхом" можна буде одержати штраф або й сісти за ґрати на три роки. Жодної відповідальності за заперечення польської участі в Голокості чи інших злочинах Другої світової війни законопроектом не передбачено.
