Переможець конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань Роман Труба, будучи прокурором Пустомитівського району, у 2013 році клопотав про відкриття кримінальної справи щодо активістів Євромайдану. Він мав би бути люстрованим, згідно з законом «Про очищення влади», однак уникнув цього, самостійно звільнившись із посади держслужбовця у 2015 році. Про це пише ZAXID.NET
Історія з активістами Євромайдану розпочалась у листопаді 2013 року. Тоді група студентів УКУ їхала зі Львова до Києва на Майдан. Автобус з студентами зупинили на трасі Київ-Чоп поблизу села Гамаліївка та почали перевірку документів. Тоді з автобусу також зник задній номерний знак.
На допомогу активістам приїхали учасники львівського Євромайдану, серед яких був і Андрій Шевців. За його словами, коли вони приїхали на місце, то фактично траса уже була перекрита машинами ДАІ. Оскільки автобусу не дали можливості проїхати далі, то, за словами Шевціва, вони повернулись до Львова і звертались керівництва міліції Львова та області щодо цього випадку.
Уже 11 грудня Шевціву на роботу принесли підозру щодо перекриття траси Київ-Чоп. Факт перекриття траси Шевців заперечує, каже, що дорога уже була перекрита службовими авто ДАІ. Згодом Шевціва викликали до Пустомитівського районного суду, який задовольнив лише одне клопотання тодішнього прокурора Пустомитівського району Романа Труби щодо заборони виїздити за межі Львова. Саме Роман Труба, за словами Шевціва, був ініціатором відкриття кримінальної справи.
«Справа була відкрита і мене щодня викликали у головне управління міліції на допити. Навіть слідчі мені зізнавались, що все було б інакше, якби не була така непроста позиції тодішнього прокурора Труби. Він чинив на них тиск і говорив, що мене потрібно посадити», – каже Шевців. У лютому він скасував рішення суду у апеляційному порядку.
Згідно з законом про люстрацію, Роман Труба мав би бути звільненим, як працівник прокуратури, що приймав рішення у справі проти євромайдацівнців. Однак Труба звільнився з прокуратури у 2015 році за власним бажанням.
За словами адвоката Олега Мицика, він звільнився ще перед тим, як розпочалась люстрація, відтак не потрапив у реєстр люстрованих посадовців. Замість Труби, за словами Мицика, звільнили двох рядових прокурорів, що не приймали жодних рішень у цій справі. Згодом вони змогли через суд поновитись на посадах.
Вчора, 16 листопада, львів’янин Роман Труба переміг у конкурсі на посаду директора Державного бюро розслідувань (ДБР), яке має розслідувати злочини, вчинені найвищими посадовими особами, держслужбовцями, суддями. Наразі невідомо, чи приходив Роман Труба люстраційну перевірку.
Як розповів у ефірі «UA:Перший» правозахисник, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Петраковський, для призначення Романа Труби на посаду директора ДБР конкурсна комісія порушила процедуру конкурсу. За словами Петраковського, Роман Труба подавав пакет документів на посаду заступника голови ДБР, але, оскільки у нього було бажання, то йому дозволили взяти участь у конкурсі на посаду голови ДБР.
Додамо, що рішення комісії є рекомендаційним, указ про призначення ще має підписати президент України Петро Порошенко.
Прокурор Пустомитівського району Роман Труба (ліворуч) спілкується з мешканцями сіл Басівка та Годовиця, які пікетують обласну прокуратуру, 13 лютого 2014 року (фото «Вголосу»)
Зі Львова до Києва Романа Трубу перевів земляк і тодішній виконувач обов'язків генпрокурора Олег Махніцький. Труба очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ під керівництвом Віталія Яреми. Після відставки Яреми його понизили на посаді, і незабаром він покинув Генпрокуратуру. З 2015 року Труба очолював департамент в юридичній компанії «Сектор права».
Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань має розслідувати злочини посадовців найвищого рівня — від екс-президента, всього Кабінету міністрів і керівників відомств, до правоохоронців і суддів. Орган забере в Генеральної прокуратури функцію слідства. Тож, у разі створення ДБР, підлеглі Юрія Луценка зможуть лише наглядати за розслідуванням кримінальних справ і представляти їх у суді.
Крім того, до підслідності ДБР належатимуть військові злочини, які наразі розслідує військова прокуратура. Не «вестиме» Держбюро лише окремі корупційні злочини, які належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
