На зміну цінних видів риби прийшли бичок, хамса і тюлька У акваторії Азовського моря для повноцінного промислового вилову залишилось, лише три види риб, тоді як раніше їх було близько сорока. Про це повідомили у прес-службі Асоціації рибалок України.
За даними Державної екологічної інспекції (ДЕІ) України, за останнє десятиліття в Азовському морі більш ніж у сто разів зменшився обсяг вилову піленгаса, в десять рази - судака, камбали - калкан.
Основною причиною в інспекції вважають масове забруднення Азовського моря виробничими і побутовими стоками, нераціональне ведення рибного господарства і неналежну охорону водних живих ресурсів. Значної шкоди завдає браконьєрство, яке за останні роки досягло загрозливих масштабів, придбавши ознаки організованої злочинності.
Екологи стверджують: ще недавно рибні запаси здавалися практично невичерпними, проте сьогодні загибель Азовського моря здається неминучою через безперервне варварське знищення риби.
«Пішли в далеке минуле часи, коли можна було ловити рибу, сидячи у себе на ганку – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Азовське море вважалося перлиною в СРСР, так як було в 6,5 разів вище за рибопродуктивність Каспійського моря! Зараз рибні запаси Азова не тільки підірвані - вони знищені! І це сталося не вчора, а протягом останніх двадцяти років відбувається споживче, грабіжницьке ставлення до Азовського моря що деколи межує із злочином! Хоч і виписуються ліміти сьогодні на вилов близько 30 видів риби в Азовському морі , але 95 відсотків усього вилову на Азові становить лише - тюлька, хамса та бичок. Решта видів риби виловлюються в мізерній кількості».
Згідно з даними Бердянського територіального відділу Азоврибоохрани за минулий 2015 рік в Азовському морі було виловлено 16 738 т. риби. Основну частину, з усього видобутого, складають бички (10706 т.), тюлька (5573 т.), і хамса (209,5 т.). Завдяки заходам, проробленим в нерестилищах піленгаса, зокрема - Молочному лимані, вдалося виловити 17,5 т. риби. Вилов креветки склав 1,5 т .. Іншу частку виловів складають такі види риб як судак, карась, тарань та інші.
Хоча піленгас і стоїть окремо від аборигенних азовських видів, бо його в сімдесятих роках штучно акліматизували та вселили в море, і зменшення чисельності зграй піленгаса потрібно розглядати індивідуально, але ця проблема є показовою, як приклад , не дбайливого, чисто споживацького ставлення до природних ресурсів.
Ще в недавньому часі, даний представник іхтіофауни Азовського моря був один з найчисленніших видів, а його вилов ще в 2007 році становив 2 236 тонн. Згідно з статистичними даними результати промислу піленгаса за 2015 рік опустилися до 17,5 т., Що свідчить про його значне скорочення. Графік занепаду вилову піленгасу може виглядати так: 2010 року вилов становив 1651 т., В 2012 - 215, а вже в 2014 склав 52 тонни.
Однією з основних причин такого є відсутність повноцінних умов для нересту, так і загальна екологічна обстановка в Азовському морі. Значною мірою на результати промислу вплинула обстановка в Молочному лимані, де солоність становила понад 80 г / л. Але, в період з 2006-2010 та 2012-2014 років спостерігався незадовільний нерест пов'язаний з нестабільним з'єднанням лиману з Азовським морем.
«На сьогоднішній день штучна вимоїна хоч і розчищена, але того піленгаса з генетичною пам’яттю, що вважає Молочний Лиман своєю домівкою, вже не залишилося, і тому треба знову штучно відроджувати чисельність зграй цієї риби» – вважають в Асоціації рибалок України.
«Що найголовніше, так це те, що Азов, як не дивно і сумно це звучить, але вбили не браконьєри. Так вони внесли свою лепту але вона не є критична – розповідає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Азов знищили промислові стоки, хімічні зливи з полів занесені в море річками що впадають в нього та «псевдонауковими» ловами, які проводяться звірячими методами. Років двадцять як на Азові для незрозумілих наукових цілей під час нересту виловлюють ікряну рибу. Я бачив це на власні очі. Коли палуба сейнера слизька від ікри. Ікряна риба виловлюється сотнями тон, а для «науки» потрібно кілька десятків кілограм! Це не «наука» - це прихований хижацький промисловий вилов. Як приклад: згідно з Режиму рибальства в басейні Азовського моря промисловий лов бичка заборонений до 15 вересня».
Але вже сьогодні понад тридцять сейнерів по "науковим" програмами мех драгами, тралами проціджують буквально метр за метром Азовське море. Цього року Держрибагентство знизило кількість "наукових" ловів, але якщо ми хочемо відновити колишню рибну славу Азовського моря, то "не можна бути на половину вагітним" - необхідно переглянути політику всієї риболовецької господарської діяльності на Азові із залученням для написання Програми, та об'єктивного моніторингу інститути Академії Наук України. Потрібно знизити промисловий тиск на цінні види риб, до повного відновлення чисельності їх зграй.
«Так само море зробили мертвим після дозволу застосовувати на ньому, знову ж таки для «наукових цілей» тралів. Азов мілководний і будь який трал на ньому стає донним. Баластові пластини, катки і ланцюги тралів переорюють дно Азовського моря, як німецькі тигри під час війни українські степи. Правда в останні роки намагаються зменшити кількість «наукових» тралень, але цього явно недостатньо, щоб хоч якось почати відновлювати чисельність цінних видів риби, які знаходяться в депресивному стані» - продовжив Олександр Чистяков.
Осетрові види риби з давніх часів спокійно жили в Азовському морі, а нині «переселилися», як зникаючий вид до Червоної Книги України. Переживши динозаврів вони не змогли вберегтися від "наукових" тралів.
Попередня політика рибного господарства була заснована тільки на споживчому відношенні до рибних ресурсів змушує майбутні покоління вкладати чималі зусилля та величезні кошти у відновлення популяцій цінних видів риби Азовського моря чисельність яких зменшилася до критичної межі.
Азовське море ми "ділимо" разом з Росією. Тому створена Українсько-російська Комісія з ведення рибного господарства на Азовському морі. Існують двосторонні договори та угоди з промислу, науковим дослідженням, а так само з відновлення рибних запасів Азова.
В 2009-2013 роках українські рибопромислові підприємства приступили до відновлення чисельності аборигенних видів риби - почали випускати молодь судака, камбали калкан.
Російська сторона на березі Азовського моря побудувала два рибоводних заводи з відтворення молоді осетрових видів риби та щорічно випускає в море мільйони штук молоді російського осетра. Наш берег більш мілководний і тому вода в ньому добре прогрівається, а значить багата кормом для зграй риб'ячої дітвори. Тому косяки молоді російського осетра спрямовуються до наших берегів.
Пару слів необхідно сказати який поганий "жарт" для рибної галузі зіграв прогрес. Зовсім недавно для промислу застосовувалися мережі з капрону, а для вилову осетрових з корду. Були технологи та інженери, які розробляли конфігурації промислових знарядь лову: мереж, оханів, вентерів, неводів. Тоді чітко регламентований та дозволений до застосування для вилову тієї або іншої риби розмір вічка грав чільну роль в промислі. Виловлювалась тільки доросла риба. Але з «приходом» дешевих волосяних (ліскових) мереж став дуже великий прилов молоді риби. А все тому, що риба торкнувшись волосіння "залипає" в мережі, особливо це стосується риб "колючих". Для прикладу якщо раніше для вилову севрюги в 5-8 кілограм застосовувалися капронові мережі з діаметром вічка в 70мм . ( а = 70 х 70 ) , то з таким ж вічком але ліскову сіть може потрапити і двохсотграмова молодь риби.
В Асоціації рибалок України зазначили, що браконьєри використовують сіті з ліски, які незалежно від розміру вічка однаково небезпечні для молодняку осетрових.
«Так як осетрові колючі, то до такої сіті вони «прилипають» ― просто торкнувшись ліски у ній заплутуються. Були випадки, що браконьєрські сіті з досить великим вічком під час природоохоронних рейдів рибінспектори виймали повністю забиті молодняком осетрових довжиною 10-12 см. ― додали в Асоціації рибалок України. - Виловлених у якості прилову мальків осетрових браконьєри перемелюють на рибне борошно. Це борошно потім додають у корм і годують свиней. Вихід з ситуації, що склалася є: необхідно негайно заборонити використання волосінні мережи на Азовскому морі. А так само потрібно посилити рибоохоронні заходи в тих місцях і в той час коли молодь осетра підходить до нашого берега».
На відновлення популяції осетра витрачаються величезні кошти в мільйоні доларів, а також час та зусилля провідних рибоводів, а браконьєри так безглуздо знищують цей цінний вид, вбиваючи молодь, яка не має ніякої споживчої цінності. У прагненні сьогочасної наживи люди абсолютно не замислюються, що буде завтра. Їхні діти будуть жити на березі рибного моря або мертвої западини покритою водою ...
