«Українці не задоволені чинним владним режимом, про що свідчить наростання протестних настроїв практично в усіх прошарках українського суспільства. І перш за все це стосується соціальних прав громадян, їх антиконституційного звуження», - інтерв’ю голови ЛКО Української партії - Олега Канівця про політичні підсумки 2001 року
- Пане Олеже, закінчується 2011 рік, підводяться політичні підсумки цього року. Які найважливіші політичні події 2011 року, що матимуть визначальний вплив на суспільно-політичну ситуацію року наступного?
Рік був політично складним, насиченим подіями, однак я виділив би у якості основоположних чинників, які визначатимуть суспільно-політичну ситуацію, наступні – політично заангажований судовий процес, арешт Юлії Тимошенко і винесення їй обвинувального вироку та засудження до 7 років позбавлення волі; прийняття парламентом пенсійної реформи; прийняття нового Закону про вибори народних депутатів України. Зазначу, що перші два чинники викликали масові акції протесту, що свідчить про посилення політичної та соціальної свідомості в українському суспільстві.
- Як саме вплинув судовий процес над Юлією Тимошенко на українське суспільство?
Ні для кого не секрет, що процес мав не юридичну, а політичну основу. Завданням було вибити з майбутнього виборчого процесу 2012 року найбільш сильну опозиційну фігуру, послабити опозиційний до владного режиму рух. Однак судовий процес викликав відповідну реакцію українського суспільства – з 24 червня 2011 року розпочалися акції протесту прихильників Юлії Тимошенко під Печерським судом, які з арештом опозиційного лідера лише наростали.
Судовий процес викликав обурення і світової спільноти та світової громадськості, що загрожує владному режиму певною міжнародною ізоляцією та погіршенням міжнародного іміджу України в світі. Не в останню чергу парафування Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та створення Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС не відбулося 19 грудня цього року саме через «фактор Тимошенко». А Україна йшла до цієї Угоди протягом останніх чотирьох довгих років, коли відбувалися підготовка і узгодження тексту Угоди.
Відповіддю на арешт Юлії Володимирівни стало і утворення Комітету опору диктатурі (КОД). Зазначу, що у Львові цей комітет утворився ще раніше, ніж у Києві – 5 серпня. КОД у Львові зараз об’єднує 16 суб’єктів опозиційної діяльності – 13 політичних партій та 3 громадські організації. Таким чином, відбулося певною мірою об’єднання цих організацій під єдиною опозиційною «парасолькою». Саме це згуртування опозиції і стало відгуком українського суспільства на політичні репресії владного режиму. Українська партія бере активну участь у роботі Комітету опору диктатурі, виступає за координацію діяльності всіх членів КОДу і узгодження єдиних опозиційних кандидатів у кожному мажоритарному окрузі на виборах народних депутатів України 2012 року.
- Ви згадали про майбутні вибори. Як Ви оцінюєте прийнятий Закон про вибори, за яким обиратимуться народні депутати у майбутньому році?
Виборчим законом ми, звичайно ж, не можемо бути задоволеними. Українська партія завжди виступала за відкриті регіональні партійні списки при мінімальному бар’єрі в 1%, що дало б змогу максимально відобразити очікування виборців. Однак ситуація так склалася, що у нас знову буде змішана виборча система виборів народних депутатів. Українська партія у цьому випадку категорично настоювала на передбаченні у новому законодавстві другого туру виборів на мажоритарному окрузі – адже не може представляти інтереси мешканців людина, яка набрала відносну більшість голосів. Не пройшло. Тому ці вибори стануть випробуванням для наших національно-демократичних сил. Демократичні опозиційні сили просто змушені висувати помажоритарному округу спільно узгодженого кандидата і згуртуватися навколо нього. Будь-яке протистояння демократичних опозиційних сил на округах несуть для них вагому загрозу, враховуючи силу адміністративного ресурсу. Лише таким чином, разом і взаємними зусиллями, ми зможемо перемогти на цих виборах і подолати існуючий режим. Сприятиме нам і ріст свідомості українського суспільства, зростання протестного потенціалу України.
- Наскільки опозиційні сили можуть розраховувати на цей чинник – зростання протестного потенціалу в Україні?
Українці не задоволені чинним владним режимом, про що свідчить наростання протестних настроїв практично в усіх прошарках українського суспільства. І перш за все це стосується соціальних прав громадян, їх антиконституційного звуження.
Зокрема, що стосується урядової пенсійної реформи, то виглядає на те, що уряд збирається досягнути бездефіцитності бюджету Пенсійного Фонду коштом самих пенсіонерів. При цьому постраждають усі українці незалежно від віку, тобто все буде досягнуто за рахунок простих людей. Адже ціна пенсійної реформи сьогодні у грошовому еквіваленті складе втрату кожним пенсіонером біля 200 гривень у місяць. Раніше за понаднормовий стаж була доплата і це становило біля 80 гривень на місяць. Зараз при збільшенні страхового стажу на 10 років ці доплати практично відмінені. І якщо при розрахунку пенсії буде братися середня зарплата за 3 роки, це приведе до зменшення пенсій на 120-140 гривень. Ось таку ціну повинен заплатити кожен український пенсіонер. Українська партія не може змиритися з цинічним пограбуванням простих українців, а тому провела комплекс акцій проти антилюдяного урядового варіанту пенсійної реформи. Зокрема, з 30 вересня по 6 жовтня ми пропонували людям надіслати підготований нами текст звернення до Президента України і Голови Верховної Ради з вимогами визнати Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» антинародним і таким, що порушує ст. 46 Конституції України – право на забезпечену старість та гідну пенсію, а також розробити новий законопроект про пенсійне забезпечення, звернувшись до народу через референдум. Таких звернень наші активісти зібрали на Львівщині за цей час тисячі.
А візьміть до уваги рішення Конституційного Суду України від 26 грудня щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України про державний бюджет на 2011 рік, що не витримує жодної критики. Визнання за Кабміном права визначати порядок і розмір виплат за соціальними пільгами приведе до різкого скорочення соціальних виплат певним категоріям населення, зокрема чорнобильцям, дітям війни, звільненим з військової служби особам. Таким чином, при гігантському дефіциті бюджету Пенсійного фонду звуження соціальних прав громадян стане звичною закономірністю, а це грубе порушення Конституції.
Тому то ми і стали свідками достатньо масштабних акцій протягом 2011 року. Це були акції протесту і афганців та чорнобильців, які протестували проти невиплат чи звуження своїх пільг (вони навіть йшли на штурм будівлі Верховної Ради, зламавши паркан навколо парламенту); і громадян, які протестували проти урядової пенсійної реформи; і підприємців, незадоволених новим Податковим кодексом, який вступив у 2011 році і до якого протягом цього року ще приходилося вносити зміни. Зазначимо, що за півроку після набуття чинності нового Податкового кодексу близько 80 тисяч підприємців-спрощенців припинили свою діяльність, а неофіційний рівень безробіття по Україні виріс до 13%. Україна у рейтингу сприятливості ділового середовища втратила за 2011 рік декілька позицій і перемістилася на 152-е місце, опинившись у списку між Ліберією (151) та Болівією (153).
За свідченням Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, в Україні у 2011 році було проведено більше 60 тис. масових акцій протесту. Ми прогнозуємо, що у 2012 році громадсько-політичні рухи і протестний потенціал в Україні і надалі посилюватимуться. Тому то чинний владний режим і намагається перевести стрілки на інші проблеми, штучно створені.
- Які штучно створені проблеми Ви маєте на увазі? Як це діє на Львівщині?
Згадайте події 9 травня у Львові, на Пагорбі Слави, що супроводжувалися сутичками правих і лівих активістів між собою і з «Беркутом», із застосуванням травматичної зброї, димових шашок, дубинок, цеглин… А стало це можливим через недолуге рішення парламенту про офіційне використання кривавого червоного прапора поряд із державним синьо-жовтим стягом. Мовчазне споглядання цих подій владою, трансляція на всю Україну… Чи не нагадує це Вам повернення до пропаганди концепції зразка 2004 року про дві-три України в одній державі, що мало б вести до розколу нашої країни? А нещодавні листопадові заяви народного депутата від Партії регіонів Юрія Болдирєва, який закликав до від’єднання від України Галичини, назвавши її «наростом на тілі України»?
Коли влада відчуває загрозу масштабних соціально-економічних протестів, які мають ширшу соціальну базу по всій Україні, вона починає «накручувати» гуманітарні проблеми – питання мови, зовнішньополітичного вектора тощо.
Чинний владний режим боїться об’єднаної і сильної опозиції. Тому чинятьсяспроби створення нестабільної суспільно-політичної ситуації в нашому регіоні певними зацікавленими силами, спроби посіяти розбрат в опозиційному таборі, щоб не допустити його згуртованості, і на цих факторах восени 2012 року – провести до парламенту провладних кандидатів, іноді під маскою «демократичних та опозиційних», які після обрання стануть черговими «тушками». Саме тому Українська партія завжди настоювала на єдності і згуртованості опозиційних сил під «парасолькою» Комітету опору диктатурі.
- А все ж таки, пане Олеже, чи мали місце позитивні тенденції протягом цього складного року, що минає?
Звичайно, рік не може бути суцільно негативним, не дивлячись на його складність. Активно у нас просувалася підготовка до проведення ЄВРО-2012, наступного року будемо приймати чемпіонат. Позитивним фактом стало і завершення переговорів з Європейським Союзом щодо укладання Угоди про асоціацію України в ЄС і створення Зони вільної торгівлі, хоча у грудні ця Угода і не була парафована. Обнадійливим стало і згуртування більшості опозиційних сил в рамках Комітету опору диктатурі, усвідомлене бажання цих сил до єднання і співпраці на виборах восени 2012 року. Для мене ж особисто було також приємним, що 24 липня цього року однопартійці довірили мені очолити Львівську крайову організацію Української партії, і зараз ми проводимо подальшу її розбудову, активізуємо діяльність.
- Дякуємо Вам, пане Олеже за розмову, за те, що поділилися своїми думками і висновкамипро рік, що минає. Що б Ви хотіли побажати нашим громадянам з нагоди Різдвяних свят та наступаючого 2012 року?
Українська партія вже привітала всіх з Різдвом Христовим та Новим 2012 роком. Приєднуючись, шлю найщиріші вітання всім українцям, у краї та у діаспорі. Нехай ці улюблені з дитинства свята – вісники оновлення і сподівань – принесуть Вам і Вашій родині добро, мир і достаток. А внутрішній світ наповниться радощами, душевним теплом, очікуваннями Різдвяного чуда та казки.Хай збудуться Ваші мрії, нехай Новий рік стане для Вас і Ваших рідних роком добрих перемін, а для України — роком зміцнення та утвердження державності, соціально-економічного зростання, духовного оновлення, процвітання!Віримо, що у Новому 2012 році Ви постійно відчуватимете підтримку з боку колег, тепло друзів та близьких.Зичимо всім добрим людям здоров’я, успіхів, Божої ласки, благословення і рясних Господніх нагород.
Розмову вела Оксана Коваль.
Фото stiho-bum.ru.
