Частина українців готується до свята 8 березня і вважає, що в мирному житті цей день має залишитися вихідним. Натомість інші частина є прихильниками думки, що цей день не про "свято ніжності", а про жіночі права й не бачить приводу для додаткового вихідного.
Демократія в Дії
У межах боротьби з усім радянським українці вирішили переглянути своє ставлення до “традиційних свят”, зокрема й до 8 березня. Упродовж кількох днів громадяни могли проголосувати в Дії за доцільність залишити 8 березня вихідним днем.
В опитуванні взяли участь понад 2,1 млн українців, що стало наймасовішим опитуванням за всю історію застосунку. За його результатами більшість користувачів проголосували за те, щоб залишити 8 березня вихідним. Такий варіант підтримали понад 1,3 млн українців. Понад 703 тисяч користувачів проголосували за те, щоб зробити 8 березня робочим днем. Ще 110 тисяч українців так і не визначилися.
Міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко додав, що результати голосування будуть враховані у парламенті перед ухваленням законопроєкту про 8 березня.
Що (не) так із 8 березня?
Міжнародний жіночий день (Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир) не є суто радянським святом і відзначається у багатьох країнах світу в різні дати відповідно до їхніх історичних і національних традицій.
Натомість традиція святкування 8 березня на державному рівні прижилася лише у 27 країнах. З них 12 – це пострадянські країни та ті держави, що утворились після розпаду СРСР (окрім балтійських країн). Також цей день зробили вихідним винятково для жінок в Китаї, Непалі, Північній Македонії та на Мадагаскарі.
У країнах Європи та світу цей день ще один привід згадати та віддати данину тим, завдяки кому сучасні жінки здобули право вчитись в університеті, голосувати, розлучатись, отримувати гідну зарплатню на рівні з колегами-чоловіками, навчати дітей у садочках тощо. А також подякувати тим, хто далі звертає увагу на виклики, з якими стикаються жінки.
Для того, щоб висвітлити питання гендерної рівності, сексизму, репродуктивних прав та насильства, жінки влаштовують тематичні марші та акції, спрямовані на захист прав та підсилення видимості жінок. Натомість в постсвіті 8-го березня багато хто зустрічає свято весни, ніжності й краси, коли раз в рік (окрім дня народження) вшановують берегинь домашнього затишку, окрас колективу і коханих жінок, що надихають чоловіків на подвиги.
Український журналіст, автор документально-історичних проєктів Акім Галімов пояснив, як радянський союз маніпулював 8 березня, від чого наше уявлення про свято зазнало викривлення. А ще розповів, кому жінки завдячують своїми правами. І яку роль у цьому зіграли прогресивні українські феміністки.
Міжнародний день жінок в Україні під час війни
Другий рік поспіль українки зустрінуть цей день в умовах широкомасштабного вторгнення.
БО «Марш Жінок» запустила медіакампанію “Незламні жінки України”. Це серія інтерв'ю та постерів із жінками з різних сфер та галузей зі слоганом “Кожна робить усе, що в її силах. Там, де вона є”.
Як зазначили організатори, цьогоріч, 8 березня, українки(ці) в різних містах держави не можуть вийти на марші, але їм є щось сказати. Ініціатива хоче “підтримати жінок України та надати видимості їх внеску, адже дуже часто жінки зменшують та знецінюють свої зусилля, вважаючи, що роблять недостатньо багато”.
“Жінка – це не «берегиня», жінка – це героїня, яка кожного дня, долаючи гендерні стереотипи доводить, що вона рівноцінна, сильна та незалежна особистість, яка бореться за майбутнє своєї держави. В цій державі не місце сексизму, сексуальному та домашньому насильству. Ми будуємо іншу країну, в якій основною цінністю є рівність та повага до особистості”, – кажуть в “Марші Жінок”.
На сайті можна прочитати історії українок з різних сфер, дізнатись про їхню діяльність під час повномасштабної війни, ставлення до 8 березня та отримати побажання з нагоди Міжнародного жіночого дня.
