Одним з героїв Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро став Андрій Демчук. Львів’янин здобув золоту медаль у фехтуванні на візках, а свою перемогу присвятив бійцям АТО.
Така посвята Андрія і його сльози у прямому ефірі за загиблими друзями в АТО зробили Демчука не тільки популярним, а й справжнім кумиром багатьох українців. Андрій, як і вся паралімпійська збірна, у Бразилії продемонстрував характер, патріотизм та волю до перемоги. Його, як і усю паралімпійську збірну України, вітали гучно і у Києві, і у рідних для спортсменів містах.
Мабуть, мало хто знає про людські якості Андрія. Для прикладу, кілька років тому, вдало виступивши на одному з турнірів у Польщі, Демчук усі призові витратив на лікування хворого хлопчика. Витративши тоді кілька сотень євро, Демчук у відповідь через кілька років, вигравши Паралімпіаду, заробив значно більше. І таких прикладів про Андрія можна назвати не один, і мабуть, не два…
У першій частині нашого інтерв’ю Андрій Демчук розповів про шлях до золота Паралімпіади, у другій – про патріотизм, друзів в АТО та політику у спорті, а у третій - про неприємний момент, коли в житті заплакав вперше.
Богдан Пастернак, Гал-інфо
