8 лютого цього року Львівський апеляційний адміністративний суд задовольнив позов громадянки Баляш О. і визнав незаконним рішення суду першої інстанції. Йдеться про справу офісного центру, що у Львові на вул. Лижв’ярській, 42.
Нагадаємо, 14 червня 2012 року суд задовольнив позов першого заступника прокурора Львова – ухвала Львівської міськради «Про надання Баляш О. земельної ділянки на вул. Лижв’ярській, 42 у м. Львові» була визнана недійсною. Але апеляцію виграли підприємці, що знову ж таки не влаштовує представників протилежної сторони, яку уособлює депутат Львівської міської ради Віра Лясковська.
З цього приводу прес-служба депутата Львівської обласної ради Олега Баляша, чоловіка Оксани Баляш, поширила заяву.
Подаємо текст заяви: «У Львові продовжуються безпідставні, а що головне, нічим не обґрунтованінападки на бізнесменів. Незважаючи на рішення судів різних інстанцій, а також на низку документів про право власності львівські підприємці, у томи числі родина депутата Львівської обласної ради Олега Баляша, потерпають від постійних звинувачень з боку так званих «захисників» громадськості.
Справа, котра тягнеться роками щодо нібито будівництва у парковій зоні, нарешті на завершальному етапі. На останньому засіданні Адміністративний апеляційний суд Львівської області поставив крапку у всіх цих публічних звинуваченнях, винісши відповідне рішення про законність усіх дій пана Баляша. Однак депутати Львівської міської ради, як-от, Віра Дмитрівна Лясковська та її колеги радше готові проігнорувати всі ухвали суддів разом узяті, але не пропустити можливості пропіаритися навколо цієї «заїждженої» теми. Адже ні для кого не секрет, що гучні фрази щодо нібито будівництва у парковій зоні є простою неправдою.
Є кілька фактів, котрі підтверджують це. По-перше, дружина Олега Баляша не розпочинала ніякого самовільного будівництва у парковій зоні – вона просто придбала офісний центр у занедбаному стані, аби зробити там реконструкцію. Про це свідчать усі документи, адже є висновок відповідних комісій Львівської міської ради щодо технічного призначення майбутнього офісного центру. То ж будинок на вулиці Лижв’ярській, 42 стояв кілька десятків років і продовжував би самовільно руйнуватися, якби його не викупила дружина депутата.
По-друге, в Україні деякі політики звикли до «подвійних стандартів» у тому числі і щодо трактування законів. Адже є рішення відповідних судів щодо цілком законного проведення реконструкції на вулиці Лижв’ярській. Але пані Лясковська, яка так активно захищає права нікому не відомої громади, публічно заявляє про невиконання цього рішення. То ж навіщо нам тоді судова гілка влади, якщо навіть депутати Львівської міської ради, котрі обрані громадою Львова і покликані захищати права, не виконують законів та ухвал судів? Адже ні для кого не секрет, що на сьогодні у парку культури є 24 будівлі, і ЖОДНА із них не належить громаді міста! То ж при чім тут ще не збудований офісний центр? Де ж були захисники ?
«У Парку культури вже давно продали все, - каже депутат Львівської обласної ради Олег Баляш. – Жодного приміщення громада міста у власності немає. Саме тому я довго думав, чого ж війну оголосили лише мені? І відповідь на це риторичне питання у мене лише одна – міські депутати уже не мають що продавати, то ж вирішили відібрати уже продане майно і перепродати його «потрібним» людям. І Віра Дмитрівна Лясковська дуже активна у цьому.
По-третє. Про домисли Віри Лясковської щодо нібито будівництва на Лижв’ярській житлового будинку, узагалі смішно слухати. Депутатка настільки «перестаралася» із власними припущеннями, що, певне, забула про ухвалу Львівської міської ради, датовану 2005 роком. У ній чітко зазначені вулиці і будинки, що залишаються «в межах фактичного користування парку».
«Простою мовою, якщо моя дружина придбала офісний центр, то навіть після реконструкції, будівля має залишатися офісним центром. Так воно і буде. Відтак земля, на котрій стоїть придбаний будинок, де ведеться реконструкція, не може бути природоохоронною апріорі! Це зрозуміло і дітям у школі», - обґрунтовано зазначив пан Баляш.
Підтвердженням цього факту є також довідка з кадастру, котру було передано Прокуратурі під час проведення судового засідання у цій справі. Саме тому, сьогодні попри те, що Віра Лясковська вивчила усю біографію Олега Баляша та його родини і періодично доносить її журналістам під час численних прес-конференцій, нічого спільного із реальної картиною подій це немає.
Наостанок слід пригадати іще декілька гучних справ щодо тиску на підприємців з боку Львівської міської ради. Зокрема, війна за землю у самому серці Львова, коли у Львівській міській раді з’являється нікому не зрозумілий проект ухвали про «виселення» працівників ринку «Вернісаж». Окрім цього, днями міські депутати прийняли ще одне суперечливе рішення щодо погодження на вулиці Липова Алея, 5 ділянки для будівництва та обслуговування інфраструктури багатофункціонального спортивного комплексу. Нині там розташовані футбольні поля ФК «Карпати», тренуються діти. Однак, схоже, депутатів це не так сильно турбує.
На жаль, останнім часом чи не щодня у підприємців, котрі успішно працюють, щось забирають. То ж сьогодні вкрай важливо, аби чиїсь бізнесові інтереси, котрі так активно лобіюють горе-політики, не були подані, як боротьба за громаду Львова».
Фото - zik.ua.
Гал-інфо готове надати слово усім зацікавленим сторонам.
