Начальниця Бориславського міського управління юстиції Ірина Клонцак вбачає одну з найбільших проблем рідного міста в відсутності стратегічного бачення його розвитку. Невизначеність із вектором розвитку не дозволяє залучити інвесторів й збільшити дохідну частину бюджету, а, відтак, і розв’язати найбільш нагальні проблеми мешканців – житлові, комунальні та побутові.
«Гал-інфо» поспілкувалося з кандидаткою на посаду міського голови Борислава, щоб з’ясувати, в якому напрямку має рухатись місто, щоби в осяжній перспективі досягнути європейських стандартів життя.
Пані Ірино, чи має на сьогодні місто Борислав визначену стратегію розвитку?
Борислав є стратегічним містом на карті Львівської області. Його географічне розташування та природні ресурси створюють умови для успішного розвитку. Однак, неефективне адміністрування останніх років спричинилось до того, що місто перетворилося на депресивний населений пункт, який не тільки не використовує потенціал, але й втрачає набутки радянських часів. Місцева влада не спромоглась визначити вектор розвитку міста. Борислав не став ні промисловим центром, ані зручним для проживання містом. Мій головний пріоритет – зробити Борислав економічно привабливим та безпечним містом, в яке прийде інвестор. Перетворити його на місто з розвиненою інфраструктурою та європейськими стандартами життя. Для цього до роботи в адміністрації міста мусять стати професіонали, які бачать план дій та здатні його реалізувати.
З чого потрібно розпочинати?
Не лише якісний розвиток міста, але й забезпечення елементарних потреб (як-от: цілодобової води, добрих доріг тощо) є неможливим без зростання дохідної частини міського бюджету. Місто повинно акумулювати всі наявні джерела надходжень коштів, щоби меншою мірою залежати від дотацій із обласного бюджету та Києва.
Про які саме джерела надходжень ідеться?
Передусім мова йде про акцизний 5%-й податок з роздрібного продажу підакцизних товарів, який з січня поточного року в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Платниками акцизного податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують такі товари, як пиво, інші алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти (насамперед бензин та дизельне пальне), скраплений газ тощо. Отже, місто повинно подбати не тільки про дієвий контроль за роботою платників акцизного податку (а це працівники малого й середнього бізнесу), але й створити умови для їхньої успішної роботи.
По-друге, мова йде про єдиний податок з доходів фізичних осіб. Не секрет, що ПДФО є основною складовою місцевого бюджету, а додатковим резервом для його наповнення є декларування доходів громадян. У зв’язку з тим, що залишилось обмаль часу до закінчення кампанії декларування доходів, я пропоную мешканцям міста задекларувати доходи від надання в оренду майна, доходи, отримані від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, а також направити в ДПІ перелік укладених договорів оренди земельних ділянок для проведення звірки сплати податковими агентами податку з доходів фізичних осіб. Хоча, передбачаю, що перш за все необхідно реально, виходячи з переважаючих площ нерухомого майна міста, встановити адекватну ставку податку на нерухоме майно.
Якщо говорити про нерухоме майно, то в Бориславі – як, зрештою, і в багатьох інших містах – є проблема з так званими самобудами. Яке рішення ви пропонуєте?
Дякую, це хороше питання. У Бориславі справді дуже велика кількість самовільно побудованих об’єктів. Це й гаражі, й різного плану прибудови та перебудови, зроблені в різні роки за повної відсутності контролю із боку влади. Моя позиція є такою: все, що уже побудовано, – повинно бути узаконено. Мешканці Борислава, як можуть, намагаються покращити свої житлові умови, й влада повинна не створювати їм перепон. Тож навіть якщо об’єкт було зведено чи переобладнано з порушенням будівельних норм, влада повинна зробити все залежне від неї, щоб привести будівлі до відповідних закону норм й надати їм належний статус. Зрозуміло, що найбільш суперечливі випадки будуть розглядатися спеціально.
В якому стані взагалі перебуває генеральний план розвитку та забудови міста?
В якому стані може перебувати генеральний план, якщо його не існує? Місто навіть не визначилося зі стратегією. Тому генеральний план потребує глибокого опрацювання. Передусім необхідно здійснити інвентаризацію об’єктів комунальної власності та створити електронну базу даних. Це, до речі, дасть змогу імовірним інвесторам самостійно відстежувати пропоновані для передачі в оренду об’єкти комунальної власності. Таку ж процедуру необхідно здійснити і в контексті майбутнього генерального плану забудови міста. Тоді всі бажаючі зможуть безперешкодно претендувати на приватизацію, викуп чи отримання в оренду вільних земельних ділянок.
До речі, організація земельних аукціонів є ще одним дуже перспективним напрямком наповнення міського бюджету. Упрозорення ринку землі є моїм пріоритетом, й земельні аукціони можуть стати першим кроком у розвитку ринку землі. Важливо, що за наявності конкуренції між покупцями ціна продажу ділянки перевищує стартову в кілька разів.
Чи можна в короткі терміни підвищити якість надання житлово-комунальних послуг?
Можна в середні терміни. Для цього потрібно відмовитися від монополії ЖЕКів у питанні надання таких послуг. Я нагадаю, що 1 липня цього року набув чинності Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який дав реальне «право голосу» співвласникам багатоквартирних будинків. Згідно з цим законом, навіть у тих будниках, де не створено ОСББ, співвласники одержують юридичний механізм ухвалення спільних рішень про зміну ЖЕКа, про капітальний ремонт тощо. Головне, що співмешканці багатоквартирних будинків перебирають на себе відповідальність за утримання будинку. Відповідно, замість монополії ЖЕКів з’явиться низка приватних компаній, котрі якісно обслуговуватимуть будинки на договірній основі. До слова, прямим позитивним наслідком цього кроку стане запровадження енергоощадних технологій, які дозволятимуть заощаджувати на оплаті комунальних послуг.
Енергоощадні рішення – це недешеве задоволення.
Я вам більше скажу. У вищих ешелонах влади – та й на місцях теж – не зацікавлені у зменшенні грошових потоків з кишень українців, тому не надто дбають про зміни в енергетичній сфері. Відтак, одним з моїх першочергових завдань буде стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій в багатоквартирних будинках за рахунок самих мешканців, місцевого бюджету, меценатів, українських та європейських грантів. Я переконана, що попит українців на модернізацію енергетичної галузі стимулюватиме інтерес інвесторів і кредиторів, які допоможуть реалізовувати подібні проекти.
Що стосується короткострокової перспективи, то для зменшення комунальних платежів бориславців необхідно в першу чергу налагодити з організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг обмін інформацією для призначення субсидій без участі заявників.
Сьогодні пересічному мешканцю легко одержати інформацію щодо пільг, на які він може претендувати?
Це велика проблема. У Бориславі давно необхідно створити систему правового забезпечення соціально незахищених верств населення шляхом відкриття в місті центру з надання безоплатної правової допомоги. Я збираюся клопотати перед Міністерством юстиції України про включення Борислава до переліку міст, де мають бути відкриті такі центри. Для цього в нас є як професіональні, так і матеріальні ресурси.
Успішна комунікація громадян з владою є одним з елементів ефективної системи місцевого самоврядування. Які ще елементи ви плануєте запровадити, щоб зробити роботу місцевої влади ще ефективнішою?
Існуюча в Україні система місцевого самоврядування не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав. Місце влада не орієнтована на надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг.
Я вважаю, що на місцях слід розвивати різні форми прямої демократії, привчати мешканців до безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Величезну роль у цьому плані повинні відігравати органи самоорганізації населення. Борислав має практику активної роботи таких органів в особі квартальних комітетів, голови яких були незамінними помічниками міських голів багатьох скликань. Адже органи самоорганізації – це і точна діагностика того, що найбільше хвилює населення, і залучення додаткових ресурсів для вирішення соціальних проблем. Такі органи сприятимуть подоланню недовіри населення до влади через ефект причетності й дозволять об’єднати зусилля у боротьбі громади з соціально-безвідповідальним бізнесом. Влада повинна працювати для громади, тому бути якомога ближчою до неї.
Борислав знаходиться на перетині автошляхів. Які перспективи й проблеми розвитку торгівлі у місті?
У місті вже створена промислова основа для торгівлі, проте відсутні адекватні торговельні площі. Думаю, нам необхідно створити великий гуртовий ринок на зразок «Шувару» у Львові. Це дасть підприємцям можливість розвивати бізнес, а місту – залучити інвесторів. Звичайно, не можна лишати поза увагою й роздрібні ринки. Місцева влада кричить про боротьбу зі стихійною торгівлею, проте боротьба із порушеннями без надання альтернативи є безглуздим популізмом. Торгові площі мають відповідати сучасним вимогам й задовольняти потреби як покупців, так і продавців.
Якої ще інфраструктури, крім торговельних площ, бракує місту?
Передовсім добрих доріг і тротуарів, але не лише. Це також вуличне освітлення, яке б відповідало європейським стандартам. Це чисті й доглянуті парки та сквери. У Бориславі потрібно очистити Тустановецьке озеро та інші водойми, які є місцями активного відпочинку містян. За відсутності коштів у міському бюджеті доцільно дати можливість інвесторам перетворити їх на комерційні об’єкти зі збереженням у комунальній власності. Сьогодні організованим дозвіллям молодих мешканців міста опікуються тільки молодіжні організації й рухи, що працюють на ентузіазмі їх керівників. Відтак, інвестиції нам потрібні не тільки у промисловості чи торгівлі, але й у сфері дозвілля. Переконана, що в Бориславі потрібно створити відпочинково-розважальний центр на базі кінотеатру «Каменяр». Сприяти розвитку стадіону, облаштуванню дитячих та спортивних майданчиків у мікрорайонах міста. Необхідно реставрувати наявні у місті культурні осередки, такі як будинок культури, музеї, що в свою чергу створить платформу для розвитку місцевих культурних колективів.
Розмову вів Сергій Стуканов.
