Референдум про те, чи залишиться Британія в ЄС або обиратиме вихід з Євросоюзу (так званий варіант «Brexit») знаходиться сьогодні в центрі уваги практично усіх засобів масової інформації, експертів з міжнародних питань, чиновників з різних країн та, звичайно, європейської та світової громадськості.
Аргументи прибічників «статус-кво» та виходу Британії з ЄС щоденно збільшуються і урізноманітнюються. У чисельних дебатах по всій країні беруть активну участь нинішні і колишні політики, рядові партійці, представники фінансових кіл, лідери профспілок, бізнесмени, пересічні громадяни.
За вихід Британії з ЄС агітують члени Партії незалежності Об’єднаного королівства (UK Independence Party), парламентарі-лейбористи і навіть ряд впливових консерваторів, включаючи деяких членів кабінету міністрів і колишнього мера Лондона Бориса Джонсона. Оглядачі звертають увагу на те, що, на відміну від референдуму 1975 року, на кампанію «проти ЄС» витрачається багато коштів і вона добре організована. Вихід з ЄС обстоюють кілька провідних газет, тоді як у 1975 році антиЄСівську позицію підтримувала лише комуністична «Morning Star».
За збереження членства Британії в Євросоюзі під гаслом «Британія сильніша в Європі»/«Britain Stronger in Europe», виступає прем’єр Девід Камерон, ряд консерваторів, лейбористів, ліберальних демократів, Шотландська національна партія (Scottish National Party, SNP), Партія Уельсу (Party of Wales – «Plaid Cymru»), значна більшість представників великого бізнесу, профспілки.
Цікаво, що Букінгемський палац (монархічна сім’я) зберігає нейтралітет щодо референдуму.
Адвокати збереження подальшої участі Британії в Європейському Союзі вказують на те, що «Brexit» спричинить кардинальний перегляд існуючої договірно-правової бази відносин між Британією і ЄС (і навіть між Британією та низкою інших країн поза Європою), збільшить волатильність курсу британського фунта, підвищить внутрішні ціни на товари, позбавить Лондон потенційних переваг від участі у Трансатлантичній зоні вільної торгівлі, і головне – не залишить Британії подальшого простору для маневру, тобто не матиме вороття. Фахівці пояснюють останню тезу так: перебування в ЄС дає Лондону реальну можливість впливати на нього, натомість вихід остаточно позбавить його такої можливості. І це при тому, що Лондон й так має доволі привілейований статус в ЄС.
Окрім цього, деякі обізнані експерти вказують на те, що особливі відносини зі Сполученими Штатами не компенсують Британії втрату Євросоюзу, а вихід Британії з ЄС може певним чином навіть ускладнити британсько-ірландські стосунки та все ще доволі непростий процес врегулювання політичної ситуації навколо Північної Ірландії (аж до втрати перемир’я, яке далось великою ціною часу і людських життів).
Дехто з аналітиків не виключає спробу проведення чергового референдуму про незалежність Шотландії. Так, лідер Шотландської національної партії Нікола Стюрджон наголошує, що «йдеться про потенційне виштовхування шотландців з ЄС проти їхньої волі» – отже, у разі реалізації варіанту «Brexit», ще одного референдуму не уникнути.
У разі прийняття рішення про вихід Британії з Євросоюзу, цілком вірогідним виглядає виникнення ускладнень або навіть паузи у відносинах НАТО-ЄС, які сьогодні взаємодіють у напряму можливого створення військових та цивільних інститутів в Сирії, Іраку та Лівії, допомоги Європейській агенції з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах (Frontex) щодо протидії торгівлі людьми та нелегальної міграції, обміні даними і спостереженні в Егейському морі та на турецько-сирійському кордоні.
В економічному контексті зазначається, що близько 3 мільйонів робочих місць в Британії залежать від торгівлі з ЄС і частина їх може бути втрачена на тлі збільшення торгового дефіциту з огляду на невизначеність, пов’язану з референдумом щодо майбутнього Британії в Євросоюзі. Констатується, що щоденні інвестиції з ЄС до Об’єднаного королівства становлять 66 мільйонів фунтів. Впливове видання «Економіст» наголошує, що «більшість інвесторів, як і більшість економістів, вважають, що без ЄС Британії буде гірше».
Ясно, що у разі виходу з ЄС, Британії доведеться вести виснажливі переговори з Євросоюзом, у тому числі щодо доступу на спільний ринок ЄС, та непрості перемовини з країнами, що мають з ЄС угоди про вільгу торгівлю, адже відповідний обсяг двосторонньої торгівлі становить близько 250 мільярдів фунтів.
Ряд експертних центрів прогнозують доволі значне зниження вартості британського фунта (на 15% відносно долара США), скорочення ВВП Британії до 6% до 2020 року, збільшення безробіття, рецесію в автомобільній промисловості, труднощі з експортом товарів, зокрема фармацевтики. Різні думки висловлюються й щодо можливості/неможливості збереження Лондоном статусу світового фінансового центру у разі виходу Британії з ЄС.
Водночас слід зазначити, що політики, які підтримують «Brexit», віддзеркалюють настрої тих британців, які занепокоєні суттєвим зростанням кількості біженців, що безпосередньо пов’язується зі свободою руху в межах Євросоюзу.
Зокрема, прихильники виходу Британії з Європейського Союзу головним чином незадоволені існуючою міграційною практикою ЄС, виступають за суто британську міграційну політику та безумовний пріоритет британського права над європейським.
Британські противники ЄС також зазначають, що він має роздуту і дорогу бюрократію, постійно запроваджує надмірну кількість різноманітних регуляторних правил для бізнесу, що зменшує його ефективність, своїми нормативами знищує національну галузь риболовлі, сприяє великому напливу іноземних робітників і втраті британцями робочих місць.
Прибічники «Brexit» наголошують на тому, що Британія входить до числа тих країн, які більше сплачують до бюджету ЄС, ніж отримують з нього; лише Німеччина і Франція сплачують більші суми (за іншими даними Британія – на другому місці). За даними Офісу національного Аудитора (National Audit Office) у 2014 році чистий внесок Британії в бюджет ЄС становив 5,7 мільярдів фунтів.
За даними «BBC» у 2015 році загальний внесок Британії до бюджету Євросоюзу становив 17,8 мільярдів фунтів. При цьому Лондон згодом повернув 4,9 мільярдів фунтів. Отже, після цього внесок склав 12,9 мільярда фунтів. Об’єднане королівство також отримало від Брюсселю 4,4 мільярда фунтів в якості субсидій фермерам та на фінансування інших програм (інфраструктура, доступ до швидкого Інтернету, соціальні і культурні проекти, охорона здоров’я, захист довкілля, альтернативна енергетика). За даними британської «The Telegraph», 1,4 мільярда фунтів склали єесівські «платежі приватним організаціям». При цьому, як зазначає видання, 1 мільярд, що Британія перераховує в ЄС в якості внеску на міжнародну допомогу, все одно б витрачався на такі цілі в рамках діючих зобов’язань. Виходячи з викладеного, чистий внесок Британії до бюджету ЄС минулого року склав 6,1 мільярдів фунтів.
Сума, звичайно, немаленька, але за ці кошти Лондон отримує головне – вільний доступ на спільний ринок ЄС та ринки тих країн, з якими Брюссель має угоди про вільну торгівлю, а також багато інших можливостей, вартість яких важко сьогодні обчислити у грошовому еквіваленті.
Зокрема, як наголошують експерти, багато питань, пов’язаних з можливим виходом Британії з ЄС, наразі все ще залишаються без відповіді, зокрема здобуття освіти британцями в країнах ЄС в рамках європейської програми «Erasmus», отримання ними права на роботу, визначення умов оподаткування доходів і власної нерухомості (це особливо актуально для чисельних британців, які проживають в Іспанії), страхування, у тому числі медичного тощо.
Станом на сьогодні, результати референдуму, призначеного на четвер, 23 червня 2016, все ще залишаються важкопрогнозованими.
Кремль, який звичайно не утримується від коментарів стосовно резонансних європейських питань, показово дистанціювався від теми британського референдуму. Хоча ні для кого не є секретом, що Росія ще з часів «холодної війни» прагне не лише розвалу Європейського Союзу, а й фрагментації Європи та нівелювання впливу США в регіоні. Останнє ж, відповідно, має відкрити для Москви шлях до реалізації давної мрії – відновлення пануючого становища на континенті часів імператорів Олександра І та Миколи І.
Для України можливий вихід Британії з Євросоюзу безпосередньо не матиме суттєвих негативних наслідків. Водночас, це згодом може дещо ускладнити двосторонню торгівлю та інвестиції, що наразі здійснюються за загальними європейськими правилами.
Однак, головними наслідками будуть саме політичні, адже «Brexit» неодмінно посилить позиції «євроскептиків» і тих, хто активно виступає за так звану «нормалізацію» відносин з Москвою, збільшить рейтинги правих сил, які є симпатиками Росії, послабить Трансатлантичне партнерство між США та Європою, сприятиме розмиванню режиму санкцій проти РФ, може запустити так звану «ланцюгову реакцію» аналогічних референдумів та суттєво зменшити геополітичну вагу ЄС, з яким «Україна, як європейська країна, поділяє спільну історію й спільні цінності» (з преамбули Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.)
Олег Бєлоколос, дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ» для BlackSeaNews.
