Президентська кампанія завершена. Переможець відомий й очікує на офіційну інавгурацію. Можна підбити попередні підсумки або, висловлюючись військовою термінологією, провести ”розбір польотів”.
Коли хвіст крутить собакою
Незважаючи на те, що у новітній історії України вже було кілька виборчих кампаній - президентська кампанія 2014 р. виявилась абсолютно унікальною. Порівняно з попередніми її особливість визначалася кількома чинниками: позачерговістю проведення; існуванням відстороненого від влади президента, який заперечував легітимність виборів; і, найголовніше, розгортанням зовнішньої агресії з боку Росії.
Попри те, що українська опозиція тривалий час вимагала відставки президента В. Януковича й проведення позачергових виборів, однак до президентських виборів вона знову ж таки прийшла неконсолідованою й роз'єднаною. Вимога Майдану про єдиного кандидата так і залишилася нереалізованою. Ситуацію дещо вирівнювала відсутність єдності у лавах регіоналів.
Унікальності кампанії додавав і той факт, що відточений за останні роки до абсолюту т.зв. адміністративний ресурс втратив свою магічну силу й практично був відсутнім. З цієї точки зору, можемо сміливо стверджувати, що після перших президентських виборів 1991 року вибор2014 стали найдемократичнішими. Сприяв цьому й великий інтерес до них з боку міжнародного співтовариства, а відтак й небачений раніше моніторинг у виконанні численної армії міжнародних спостерігачів.
Вибори - це завжди протистояння, боротьба, конкуренція. З метою мобілізації свого електорату політики часто вдаються до використання т.зв. деструктивних технологій (”свій-чужий”, технологій залякування, чорного ПР). На попередніх президентських виборах чимало аналітиків стверджували, що нагнітання страху навколо епідемії грипу було елементом виборчого піару. Існують припущення про те, що нинішні трагічні події на сході України теж пов’язані з виборами.
Автор цієї статті розділяє подібне припущення. Думаю, що ця думка переслідує всіх, хто хоч раз бачив американський фільм про сучасні виборчі технології на президентських виборах – ‘’Коли хвіст крутить собакою”. Хто не бачив – настійно раджу подивитися. Переживете відчуття дежавю.
Голосують за майбутнє, а не за минуле
Жак Сегела - найвідоміший іміджмейкер, який двадцять два роки працював у галузі піар-технологій cформулював вісім заповідей для організаторів виборчих кампаній і кандидатів, які претендують на перемогу. 1. Голосують за людину, а не за партію. 2. Голосують за ідею, а не за ідеологію. 3. Голосують за майбутнє, а не за минуле. 4. Голосують за образ соціальний, а не політичний. 5. Голосують за людину-легенду, а не за посередність. 6. Голосують за долю, а не за буденність. 7. Голосують за переможця, а не за невдаху. 8. Голосують за цінності справжні, а не за вдавані.
Усіма цими позитивними рисами український народ наділив Петра Порошенка, обравши його своїм президентом у першому турі – чого ніколи не бувало раніше! Він виявився переможцем президентських перегонів у всіх областях України – що робить його де факто президентом всієї України (а не окремого її регіону).
Ю. Тимошенко визнала свою поразку, що теж для неї не характерно. Отриманий нею результат автоматично робить її лідером опозиції.
Сильна влада і сильна опозиція – оптимальна формула для демократичного розвитку держави. Важливо, аби ця сила була використана для боротьби за успішну Україну, а не за владу. Народ підтвердив своїм вибором, що хоче жити по-новому, питання тепер у тому, чи готові до цього самі українські політики? Питання, на яке дуже скоро кожен зможе сам собі дати відповідь. Кредит народної довіри дуже обмежений у часі!
Юрій Шведа, політолог.
Колаж з iРress: Reuters/УНІАН.
