Чим відгукнулось 9 травня?

Народний депутат Олександр Фельдман аналізує результати соціологічних досліджень, які показують, на скільки змінилося ставлення мешканців різних регіонів України один до одного після подій 9 травня у Львові.

В лютому 2011 року «Київським міжнародним інститутом соціології», КМІС і «Інститутом з прав людини, протидіяння екстремізму і ксенофобії», IHRPEX – вперше було проведено соціологічне дослідження регіональної толерантності в Україні. Лютневі дослідження створили базу для подальших порівнянь, яка знадобилася після відомих травневих подій у Львові

В червні отримали нові дані, з аналізом яких тепер хочемо ознайомити громадськість.

Отже, для вимірювання регіональної толерантності респондентам ставили серію питань, першим серед яких було питання про існування в Україні таких регіонів, в яких політичні погляди більшості жителів кардинально відрізняються від поглядів самого респондента.

Для 44 % респондентів таких регіонів не існує. Ще 26 % не змогли визначитись із відповіддю. В решті випадків найчастіше згадувалась Галичина – 11 %, Донбас – 7 % і Буковина – 5 %. В порівняні з попереднім лютневим дослідженням, ситуація не змінилася, за винятком зростання тих, хто не визначився – з 23 до 26 %.

Жителі Центрального регіону найчастіше висловлювали думку, що істотних регіональних відмінностей в політичних поглядах не існує – 51 %, в порівняні з Півднем – 46 %, Заходом – 45 % і Сходом – 34 %.

Серед жителів Центрального і Південного регіонів 25 і 27% опитаних чітко змогли ідентифікувати «регіон-антагоніст», а серед мешканців Західного і Східного регіону конкретизувати «антагоніста» змогли 33 і 35 % опитаних.

На Заході України серед респондентів, які змогли визначитись з «регіоном-антагоністом» найчастіше згадувався Донбас – 18 %, а на Півдні і Сході – Галичина – 14 і 21 %, і Буковина – 5 і 7 %.

В порівняні з лютневими дослідженнями можна прослідкувати важливі тенденції.

Так, на Півдні з 37 до 46 % зросла кількість респондентів, для яких не існує регіональних відмінностей в поглядах і з 10 до 5 % зменшилось число тих, хто раніше називав Буковину. На Сході ж кількість респондентів, які вважають, що в Україні не має регіонів з полярними політичними поглядами, збільшилось з 44 до 45%, і з 15 до 21 % зросла кількість тих, хто вважає Галичину «регіоном-антагоністом».

Територіальний розподіл відповідей на запитання щодо регіону, політичні погляди більшості жителів якого відрізняються від поглядів респондента (% серед мешканців відповідного регіону):

Південно-східний регіон очима Західної України

15 % респондентів Західного регіону, які змогли виділити «регіон-антагоніст» вважають, що погляди жителів Південного Сходу близькі до фашизму і 42 % - до сталінізму. Стільки ж, 42 % вважають погляди мешканців Південного Сходу небезпечними для цілісності України. 59 % притримуються думки, що погляди Південного Сходу гальмують процес перетворення України в сучасну європейську державу.

Разом з тим, тільки 12 % жителів Західної України вважають, що життя в Україні було б кращим без Південно-Східного регіону.

В порівняні з лютневими результатами, з 54 до 42% зменшилось число тих, хто вважає погляди жителів Південного Сходу близькими до сталінізму. З 55 до 42 % зменшилось число, тих хто вважає погляди цих людей небезпечними для цілісності України.

В цілому можна говорити про деяке підвищення регіональної толерантності серед жителів Західної України в ставленні до жителів Південного Сходу.

Південний Схід очима Центру

13 % жителів Центрального регіону вважають погляди жителів Південного Сходу близькими до фашизму і 18% - до сталінізму. 40 % жителів Центру стурбовані тим, що погляди жителів Південного Сходу гальмують європейські перетворення в Україні, а 29 % вважають погляди більшості жителів Південного Сходу небезпечними для цілісності країни.

13 % вважають, що без Південного Сходу життя в Україні було б значно кращим.

В порівняні з попередніми лютневими даними, не на багато зменшилось число тих, хто вважає погляди Південного Сходу небезпечними для цілісності країни.

Захід очима Центру

28 % жителів Центру вважають погляди жителів Західної України близькими до фашизму і 10 % - до сталінізму. 35 % переконані в тому, що погляди жителів Заходу гальмують європейські перетворення. 46% впевнені в тому, що погляди жителів Заходу небезпечні для цілісності країни.

19 % вважають, що без Західної України життя було б кращим.

В порівняні з лютим, з 13 до 35% зросла кількість тих, хто вважає, що погляди жителів Західної України гальмують європейські перетворення; з 34 до 46% збільшилась кількість тих, хто вважає жителів Заходу небезпечними для цілісності країни.

Є серйозні підстави говорити про зростання регіональної нетерпимості Центру до Заходу.

Захід очима Півдня

69% жителів Південного регіону вважають, що політичні погляди мешканців Заходу України близькі до фашизму, ще 15% - до сталінізму.

В порівняні з результатами попереднього опитування, серед жителів Півдня різко зросла нетерпимість до Заходу. З 34 до 69% зросло число тих, хто вважає погляди жителів Західної України близькими до фашизму; з 28 до 51 % - що ці погляди заважають європейським перетворенням.

З 20 до 43% зросла кількість тих, хто вважає життя в Україні було б кращим, якщо б в її складі не було Західної України; з 58 до 75% - що погляди Заходу небезпечні для цілісності країни.

Потрібно відзначити, що Південний регіон в ставленні до Заходу став носієм найбільш радикальної точки зору.

Захід очима Сходу

Погляди жителів Східної України схожі з поглядами мешканців Півдня.

Так, 51% тих, хто впевнений в кардинальних відмінностях між Сходом і Заходом вважають, що погляди більшості жителів Заходу близькі до фашизму, ще 14 % - до сталінізму.

43% східноукраїнських респондентів впевнені в тому, що погляди західноукраїнців гальмують європейський прогрес, 68 % - що небезпечні для цілісності, 32% - що життя було б кращим без Західної України.

В порівняні з лютим, з 50 до 68% зросла кількість тих, хто побачив в поглядах жителів Заходу небезпеку для цілісності країни.

Ключова відмінність між Півднем і Сходом України простежується в тому, що для Сходу більш характерна тенденція до відчуття відмінностей між регіонами в цілому, при більш помірній адресній регіональній нетерпимості. В той час як для Півдня, навпаки, схильність до диференціації регіонів знизилася, але нетерпимість до конкретно Західного регіону помітно зросла.

«Регіони-полюси» очима всієї України

Вище були показані результати відповідей респондентів з точки зору регіону їх проживання. Без прив’язки до регіону проживання, тобто з точки зору України в цілому, ставлення до різних регіонів України виглядає наступним чином.

За макрорегіонами (серед респондентів, які обрали відповідний регіон)

Деталізація за регіонами (серед респондентів, які обрали відповідний регіон)

Очевидним є ріст нетерпимості до Західної України в цілому. Особливу тривогу викликає зростання відторгнення.

Крім того, різким є зниження толерантності саме до Галичини.

При цьому, помітне деяке зниження нетерпимості до Донбасу, при паралельному зростанні настроїв відторгнення. Протилежна тенденція спостерігається стосовно Криму.

Інтегральний індекс регіональної нетерпимості

За результатами дослідження був розрахований інтегральний індекс регіональної нетерпимості, який становить середнє значення відповідей на всі питання, зважених за шкалою від 0 до 100, де 0 – максимальна толерантність, а 100 – максимальна нетерпимість.

Згідно з отриманими результатами, ІІРНТ для всіх респондентів, які змогли виділити «регіон-антагоніст» становить 46,4.

Найвищий показник нетерпимості простежується на Півдні – 61,3, і Сході України – 50,3. Трохи нижчий рівень нетерпимості на Заході України – 43,8.

При цьому, в порівняні з лютневими даними, відповідний індекс виріс в цілому з 39,0 до 46,4. В основному через ріст нетерпимості на Півдні – 20,3 пункта, і Сході – на 7 пунктів.

Перш за все, вражає динаміка змін в ставленні між жителями різних регіонів, особливо, якщо врахувати, що між опитуваннями пройшло менше 4 місяців.

«Досягнення» організаторів сутичок 9 травня у Львові явно перевершило за своєю деструктивною ефективність навіть двохрічну медіаактивність ВО «Свобода».

Ще важливіше питання – що саме стало «ґрунтом», а що «насінням»?

Також очевидно, що сприймання Західної України Центром і Південним Сходом не є адекватним і таким, що відповідає завданням національного будування.

Виправлення цих похибок повинно стати пріоритетом якщо не регіональної, то вже точно гуманітарної політики держави.

Прикро, що зусиллями провокаторів і радикалів, як зліва, так і справа, з Західної України і особливо з Галичини, «ліпиться» образ регіона-ворога. Є сенс замислитись над тим, щоб «давати в морду» не тільки класичним екстремістам і ксенофобам, але і тим, хто сіє ненависть на ґрунті регіональних відмінностей між українцями.

Разом з тим, обнадіює факт, що в Україні є стабільних 44% людей, які свідомо не бачать ніяких регіональних протиріч і не поспішають навішувати образливі ярлики на жителів інших регіонів.

Ще 26% , ті що не визначились – це резерв толерантності і єднання, за який однозначно варто поборотися!

Олександр Фельдман, народний депутат, ПР, засновник «Інституту з прав людини, протидіяння екстремізму і ксенофобії», «Українська правда»

Переклад Тетяна Бойко

Фото - ukranews.com