На фоні схвальних відгуків про проведення ЄВРО у Львові, які поширювала місцева влада, Гал-інфо вирішила розпитати як було все насправді під час матчів у Львові в незаангажованого судді – футбольного вболівальника, львівянина, який відвідав два матчі на «Арені Львів».
Футбольний вболівальник Петро Зінчук (24 роки) ще півтора роки тому придбав чотири квитки на два матчі Євро-2012 у Львові. Заплатив 1300 грн. Як справжній палкий вболівальник футболу був він і на першому офіційному матчі Україна - Австрія - після відкриття новозбудованого стадіону «Арена Львів». На саме відкриття не ходив, бо «це було нудно».
- Ви відвідали два офіційні матчі. Як спрацювали стюарти та волонтери і наскільки добре подбали про безпеку під час матчів?
Стюарти працювали чітко, за регламентом, їм вдавалося без зволікання перевіряти вболівальників на вході до стадіону. Якщо потрібно було щось уточнити, варто було звернутися до волонтерів, яких на стадіоні не бракувало. Всі вони прекрасно володіли англійською мовою, тому в іноземців не виникало жодних непорозумінь.
Цікаво, що всі волонтери – це переважно молоді дівчата. Склалося таке враження, що це був наріжний камінь волонтерської політики (сміється).
При вході на стадіон щораз ретельна перевірка, але 9 червня, коли у Львові мав відбутися перший матч Португалія – Німеччина перевіряли значно ретельніша. Стюарти діяли чітко за інструкцією. А от 17 червня, коли грали збірна Данії та Німеччини, вже більше вірили на слово, що заборонених предметів нема.
- А як поводили себе під час гри на стадіоні футбольні фани?
Із боку німецьких, португальських та данських фанів я не побачив жодної агресії чи спроби провокації до сутички. Всі іноземці були дуже чемні, привітні і не шукали приводу до конфлікту. Вони навіть сміялися та жартували між собою. Звичайно були й такі, які ще до матчу хильнули надміру пива, але вони поводились не агресивно, а швидше весело, хотіли фотографуватися, вчили своїх пісень та футбольних кричалок. Варто зауважити, що найменше було португальських фанів, а от німці фактично окупували стадіон.
- Добре, але футбол це гра в якій мусить бути переможець та переможений. Як поводили себе ті, чия команда програла?
- Переможені, похнюпивши голови, мовчки йшли зі стадіону. Хоч мені довелося стати свідком іронічної ситуації, коли Данія програла Німеччині (17 червня), тоді німецькі вболівальники організовано витягли білі носовички та махали ними данцям, мовляв, до побачення, ви вилетіли з групи, але це було по-доброму і данці на це не ображалися.
- А як поводили себе українські фанати?
Щодо українських фанатів, які прийшли на стадіон, то серед них було більше таких, які перед матчем добряче випили. Була така ситуація, коли один чоловік намагався перелізти через стійку та чіплявся до продавчині, мовляв, чому йому так довго не наливають пиво? Це неприємний момент, адже німці, які стояли поруч, не розуміли, що відбувається. Однак це єдиний такий неприємний випадок, свідком якого я став. Той, хто перебрав, зазвичай сидячи спав біля стадіону, а німецькі та португальські вболівальники користувалися з цього та фотографувалися із ним. Вдягали йому шапку Німеччини, значить, це наш фан, потім те ж робили й португальці. Їх це дуже тішило.
Загалом українських фанів було достатньо, але вони теж поводились пристойно. Звичайно трохи було соромно за тих, хто не розрахував із випитим пивом, адже коли бачиш п’яного німця, тобі стає весело, а от коли дивишся на свого, то трохи соромно, адже хотілося б, щоб у німців було позитивне враження про нас.
- Щодо цін на стадіоні під час матчів…
Ціни на стадіоні порівняно з фан-зоною були менші. Але, напевне, що всі ці ціни були фіксовані УЄФА, адже там продавали продукцію лише їх спонсорів. Якщо пиво, то тільки «Carlsberg» – 0,5 л. - 16 грн, у фан-зоні – 0,5л. - 20 грн.
- Наскільки чисто було на стадіоні і чи вистачало смітників?
- Вболівальники були дуже культурні і не лишали після себе сміття, окрім того, на стадіоні дійсно достатньо смітників.
- Найбільшою проблемою було дістатися до стадіону. Чи справді так важко було потрапити на матчі, маючи квитки?
Перший такий негативний досвід б у мене перед першим матчем 9 червня. Я розумію, що це звичайно проблема того, хто хоче доїхати до стадіону, однак було надто мало інформації про це. Я знав, що проїзд у дні матчів буде заборонено для приватних автівок та все ж думав, що моєю перепусткою будуть квитки, адже я їду на футбол. Як з'ясувалося згодом я повинен був взяти спеціальну перепустку у Львівській міськраді та приклеїти її на лобове скло автівки. Ретельно стеживши за всіма новинами, які стосувалися матчів у Львові, я ніде не зустрічав такої інформації. В результаті довелося ще шукати місце для того, щоб припаркувати авто. Наступного разу, 17 червня, я вирішив їхати громадським транспортом і дістався без проблем.
І хоч затримок із автобусами не було, все ж неприємний інцидент стався, коли ми поверталися з матчу. Було вказано, що власники квитків мали змогу в день матчу їздити безкоштовно в громадському транспорті, але вже в автобусі водій доводив, що його не цікавить, мають пасажири квитки чи не мають і вимагав заплатити, він переконував, що ніхто нічого їм не компенсував. Так було і 9 червня, і 17 червня.
- Ви платили?
Звичайно що ні! Цікаво, що коли один з пасажирів запропонував, що він дасть 2 грн, але натомість сфотографує водія, останній одразу ж припинив дискусію і більше не мав жодних претензій.
- До «Арени Львів» від траси - довгий шлях, чи не жалілися іноземні фани на це. І як взагалі Вам облаштування стежки до стадіону?
Справді, від траси до стадіону дуже довгий шлях, це займає багато часу і спричиняє певні незручності. Хоч іноземці на це реагували по-різному, але ніхто не жалівся на те, скільки часу треба йти. Вони просто дуже дисципліновані і думали, що так має бути.
А от територія, що біля стадіону, не облагороджена взагалі! Так, піша доріжка викладена плиткою, але навколо – болото. Це не надто приємна картина. Перший раз, якщо чесно, був трохи шокований. Поляки жартували, що там їздили танки, а от данці не відмовляли собі у тому, щоб зробити десять кроків від доріжки та справити малу потребу, так наче ця територія до цього спонукала.
- А які у Вас загалом враження від найважливішої футбольної події Європи?
Приємно бачити, коли іноземці задоволені твоїм містом і твоєю країною. Я відвідав два матчі Євро-2012 у Львові і на матчі Німеччина - Португалія познайомився з двома англійцями, які дуже хвалили Львів. Вони розповіли, що їх лякали різними дурницями, начебто в Україні мало не вбивають на кожному кроці. «Ми приїхали, а тут Європа», – дивувалися англійці. Вони дякували за те, що у нас так класно та обіцяли повернутися.
Звичайно, для Львова свято вже завершилося, але в центрі міста ситуація не зміниться, там і надалі буде багато німців, данців, поляків та інших. Що їх привабило сюди приїхати? Футбол! Але потім, вони розсмакували місто. Самі Данці у розмові дивувалися з того, наскільки у нас дешеве пиво. У них одне пиво коштує 10 євро, а у нас за ці гроші можна купити до 10 пляшок. Думаю багато хто з них залишиться у Львові, просто щоб відпочити.
Розмовляла Анна Новик.
Фото з матчу Німеччина - Данія (17 червня, Львів). Петро Зінчук.
