Російська пропаганда в українських казках: як російська культура маніпулює в дитячій літературі.
Нещодавно, журналістка Гал-інфо Анна Джунківська, яка нещодавно стала мамою, звернула увагу на те, як українським дітям змалку досі нав’язують російську культуру через дитячі книги, які переповнені російськими образами. Чоловік Анни вже вдруге у війську із 2022 року, тому ілюстрації в книгах, де намагаються нав’язати наратив про «один народ» сприймаються в її сім'ї образливо та неприйнятно.
Українські казки накопичують мудрість наших минулих поколінь, формують почуття справедливості та порядності. Зокрема у центрі уваги дитини знаходиться яскрава ілюстрація, де зображені дії й вчинки персонажів, які дуже часто містять певні маркери. Журналісти Гал-інфо знайшли ілюстрації, в українських книжках, які відчутно символізують російську культури з їх наративами «єдиного рускава міра».
Для прикладу казка «Ріпка» видавництва «Ранок», яка була випущена у 2022 році: на ілюстрації зображена внучка в російському сарафані, а дід та баба в лаптях, які не є властивими українським персонажам. Навіть оздоблення хати швидше нагадує російську ізбу, а не українську традиційну хату.
За словами читачів це не перша серія казок, де прослідковуються проросійські патерни в ілюстраціях.
То чи дійсно існує така проблема?
Для з'ясування цього журналістка Гал-інфо поспілкувалась із відомою художницею Оленою Завітайло, на рахунку якої понад 70 ілюстрованих книг для замовників з усього світу. Її роботи виходять різними мовами з тисячними накладами в Україні та країнах Європи й Америки.
«Я знаю, що українська пісня, українська казка, українська книжка, все українське за часів незалежності України проторювало собі шлях. Натомість російська пісня, книжка завжди мали «зелене світло». Я не тримала цих книжок із лаптями та кокошником в руках, але мені цікаво чи вказано там художника. Якщо художника вказано, мені здається, варто було б почути його коментар, просто подивитися, хто ця людина. Якщо ж це картинки з Pinterest мені все одно цікаво, адже якщо книга видана після війни, то це викликає багато запитань. Навіть зважаючи на те, що всі ми усвідомлюємо, що український видавець сьогодні намагається реально вижити, навіть це не виправдовує тих лаптів, сарафанів і кокошників. Хотілось би чути коментар і видавців, і художника чи впорядника, чи люди дійсно не розуміють, що вони випускають у світ і що вони пропагують», – зазначила Олена Завітайло
Олена зазначила, що різниця між українською та російською народними казками настільки велика, як і різниця між українцями та росіянами загалом. Не потрібно проводити глибокий аналіз фольклорних пластів, щоб це довести, достатньо поглянути на головних героїв у казках росіян: знаменитий Іван дурень, ледар Ємєля, солдат – п'яниця, ну і звісно всесильний і наганяючий страх цар-батюшка. Натомість же у нас – Котигорошко – волелюбний, з надзвичайною силою, благородний, мужній, сміливий, готовий на самопожертву…
«Казка відображає ментальність народу, його цінності, пріоритети, мрії, прагнення, побут, культуру. В жодній з українських казок ви не знайдете приниження жінки, наше суспільство завжди тяжіло до світла, мудрості, у нас не прийнято «біть бабу палкой». Ми не вкладали дітям в голови через казку, що насилля – це норма. Наші персонажі проторюють собі шлях через труднощі, важку працю.. ми не ідеалізували підлість, лизоблюдство, підступність. Ну і відмінність у фіналах – їхній герой частіше всього «наєлся, напілся і спать завалілся» тоді, як наші жили – поживали та добра наживали. А як же Колобок, скажете ви, Курочка ряба, рукавичка...бо це українські казки, вкрадені та переписані москалями. Може тому в їхніх версіях хоч ці казки трішки мають світла. Книги, які осідають в нашій пам'яті це не лише текст, вплив художника на сприйняття дитиною твору не менш важливий. Не дарма ілюстрація в перекладі з латини значить – освітлення», – додає пані Олена.
Відповідно зросійщення українського фольклору відбувалося десятиліттями. І це уже не новина. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну люди нарешті почали відкривати очі і заговорили. Навіщо ж видавець вдягає на українського персонажа москальські лапті, сарафан чи кокошник?
Львівська письменниця-казкарка Леся Кічура зауважила, що з дитячих книг болотяні образи героїв намагаються пролізти у голови дітей. У 2017 році – коли Леся започаткувала свій соціально-книжковий проєкт «Добрі мамині казки», то нарешті мала мрію, що її казки матимуть чудові українські ілюстрації.
«Також мене дуже бісить, коли малюють Миколая як Діда Мороза....ух....замість вбрання золотавого-блакитного – оті червоні мантії та білі бамбони на шапці, а образ Снігурки, який і досі трапляється начебто у сучасних казках – просто розчарування до сліз. Складається враження, що автори не можуть відпустити того героя, якого їм зумисне «насадили» у дитинстві тим морем русифікованої літератури....», – розповіла Леся Кучіра.
Докторка філологічних наук, завідувачка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська поділилась проблемою російських наративів, які оточували нас ще з дитинства.
«Думаю, ниточки ведуть з радянського союзу, адже ілюстратори, я так підозрюю, самі росли на цих російських патернах, на казках ілюстрованих свого часу з претензією на російськість, через такі елементи нам нав’язували російську картину світу. За великим рахунком, вона у всьому виражається і в цьому, зокрема, так само. Ще з дитячих років фактично з молоком матері, ми всотуємо українське, але ми, старше покоління, були оточені російським світоглядом через тексти, візуалізацію, мультфільми, фільми, ілюстрації до казок.
Ці швори тягнуться до цього часу через ці картинки. Думаю, художник несвідомо це робить, просто він дивиться на красиві картинки, які він звик бачити з дитинства», – розповіла Олеся Наумовська.
Водночас не може не тішити те, що в Україні є видавництва, які розуміють проблему якісної української ілюстрації. Олеся Наумовська розповіла, що в її практиці були звернення від видавництв з проханням провести експертизу ілюстрацій та висловлення зауважень.
В цей час потрібно розуміти важливість українських ілюстрацій в українських казках, які першочергово формують бачення української культури та цінності народу. Образ українських персонажів – відображення менталітету та мудрості наших предків. Загалом історичного контексту.
Підготувала Еліна Гоян
