Учора, 31 травня, у Львівській комерційній академії говорили про екологічні виклики процесу буріння та експлуатації сланцевого газу на Олеській площі. Доповідь на цю тему виголосила виконавчий директор МБО «Екологія – Право – Людина» Олена Кравченко.
Насамперед вона пояснила свою позицію: «Ми намагаємося тримати баланс між тим, що Україна може мати і втратити».
Серед основних екологічних загроз видобування сланцю на Олеській площі, за словами Олени Кравченко, є використання та охорона водних ресурсів (скиди великих обсягів відпрацьованої рідини для поверхневих вод мілітованих транскордонним статусом ріки Західний Буг, для підземних – відсутністю нагнітальних свердловин з достатньою приймальністю).
«Друге – у наших Олеських площах знаходяться основні водозабори комунального водопостачання всіх міст північної частини області, зокрема й Львова, а також низка родовищ мінеральних вод, які експлуатуються. І тут вже для себе треба зважувати, що нам буде потрібно. Олеська мінеральна вода з низкою інших мінеральних вод, і просто чиста питна вода, яка є українським аналогом «Боржомі» в майбутньому. Ось наш бренд, і чому на ньому ми не можемо заробляти гроші?»,– зауважила вона.
Третім чинником екологічних загроз є утилізація відходів буріння свердловин – відсутні полігони для захоронення десятків тис. кубометрів вибуреної породи і шламу. Четвертий – відсутність українських екологічних нормативів для більшості хімічних реагентів, що застосовуються водночас і в процесі буріння, випробовування і експлуатації свердловин.
«Українське законодавство забороняє використовувати речовини без затверджених екологічних нормативів. Водночас і горизонтальне буріння, і експлуатація сланцю вимагає токсичних і хімічних реагентів. Невідомо, які хімічні речовини будуть застосовуватися, ця інформація не повідомляється громадськості. І ми маємо офіційні відповіді, що це є комерційна таємниця», – наголосила Олена Кравченко.
Як вона відзначила, на сьогоднішній день екологічні ризики, пов’язані з розробкою сланцевого газу не достатньо вивчені. Відтак, важливо провести глибокі геологічні, гідрологічні, мінералогічні та хімічні дослідження перед тим, як приймати рішення щодо застосування технології гідравлічного розриву. «Теперішня практика розробки сланцевого газу показує, що ризики для довкілля та здоров’я людини є численними, поспішні рішення можуть перетворитися трагедією для мільйонів українців», – констатувала Олена Кравченко.
За її словами, необхідно прийняти нове законодавство про оцінку впливу на навколишнє середовище. «Тільки після цього варто повертатися до цього питання, тому що охорона довкілля є важливою складовою. І на нинішній день це не врегульовано на законодавчому рівні», – пояснила вона.
Фото - ipress.ua
