Глобалізація і потужний прогрес цифрових технологій вносять фундаментальні зміни в усі аспекти життя суспільства. Відбуваються разючі перетворення у бізнес-секторі з приходом е-комерції. І для того щоб бізнес мав змогу розвиватися, він давно уже стає цифровим.
Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко зазначає: «Державні органи влади – це, передусім, сервісні структури, які мають обслуговувати потреби громадян. Однак кожен, хто хоч раз відвідував владні кабінети, аби пройти реєстрацію, отримати довідку, дозвіл, ліцензію тощо, мав змогу відчути, який іноді вигляд цей «сервіс» має насправді. І часто виникає бажання – звести все спілкування із чиновниками до мінімуму».
Саме для необхідних трансформацій в державі, сьогодні урядування має бути електронним, тобто е-урядуванням. Воно сприяє покращенню ефективності внутрішніх процесів, а також – якості взаємодії держави з громадянами і бізнесом. Усі розвинуті країни, які намагаються максимальну кількість адміністративних і публічних послуг перевести в електронний формат, ідуть саме таким шляхом. Це робить державне управління ефективним, адже на заміну папірцям і держслужбовцям приходить оптимізація процесів, взаємодія електронних реєстрів тощо. В результаті цього, держава економить фінансові та людські ресурси, скорочує час на оброблення звернень і вироблення рішень.
Більше того, електронні послуги роблять взаємодію пересічних громадян і бізнесменів із державою швидкою, прозорою і безболісною. Немає контактів із чиновниками – немає місця корупційним ризикам. Якщо потрібні послуги можна отримати з дому чи офісу онлайн – це, звісно, відбувається швидше за особисті візити та набагато зручніше. Інформатизація процесів також зводить нанівець допущення помилок, спричинених людським фактором.
То що ж таке електронна послуга? Це адміністративна або інша публічна послуга, що надається громадянину або юридичній особі в електронній формі. Завдяки цьому, громадянин має змогу отримати цю послугу від держави (оформлення ліцензії, соціальної допомоги, особистого документу тощо) без персонального відвідування органів влади. Е-послуги надаються через Інтернет, тож доступні з дому чи офісу 24 години на добу та сім днів на тиждень.
Мета Уряду – щоб українці взагалі не мали потреби відвідувати органи влади для отримання послуг, а могли робити це дистанційно. Від інтенсивного впровадження електронних послуг виграють усі: і люди, і бізнес, і держава в цілому.
До слова, ще влітку 2017 року Кабмін ухвалив план із виконання розробленої Держагентством з питань електронного урядування Концепцію розвитку системи електронних послуг, реалізація якої передбачена на період до 2020 року. Концепція містить перелік послуг, надання яких в електронній формі передбачається першочергово. Це – близько 100 послуг , які є найбільш затребуваними серед громадян і представників бізнесу.
Станом на сьогодні українцям вже доступно понад 50 електронних послуг. У першу чергу урядовці намагаються робити електронними ті послуги, які користуються найбільшим попитом у громадян, як-от оформлення допомоги при народжені дитини, отримання житлової субсидії, реєстрація бізнесу, початок та прийняття в експлуатацію будівництва тощо. Наразі найбільшою популярністю користується електронна послуга з відкриття ФОП. Так, за допомогою онлайн-сервісу вже відкрито 1211 ФОП. Повний перелік доступних е-послуг можна знайти, скориставшись тематичним каталогом або загальним пошуком на Урядовому порталі.
Утім, багато хто може задати питання: якщо паперові документи я засвідчую своїм підписом чи печаткою, а при особистому візиті пред’являю паспорт, то як це робити в Інтернеті?
Для того щоб ідентифікувати особу або підписанта документу, в мережі існують кілька способів електронної ідентифікації. Простіше кажучи – способів підтвердження того, що громадянин є саме тією особою в Інтернеті, за кого себе видає. Ідентифікацію онлайн можна здійснювати за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) і BankID.
Зазвичай для користування електронними послугами потрібен саме ЕЦП як один із найнадійніших способів. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівняний до власноручного підпису або печатки. Якщо детальніше, то ЕЦП – це дані в електронній формі, отримані за результатами криптографічного перетворення, які додаються до інших даних або документів і забезпечують їх цілісність та ідентифікацію автора. За допомогою ЕЦП можна підписувати документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи, підписані за допомогою ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і звичайні.
Усі юридичні особи в Україні вже мають ЕЦП, адже він зручний для роботи. А от серед пересічних громадян ЕЦП ще не надто поширений. І це – головна перешкода для користування впровадженими електронними послугами.
Якщо у вас ще немає ЕЦП – бажано його оформити. Зробити це можна в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК), пред’явивши паспорт і індивідуальний податковий номер (ІПН). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна знайти на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який забезпечує акредитацію такої діяльності.
У більшості випадків оформлення ЕЦП вимагає особистого візиту та коштує до 540 грн. Виключенням є АЦКС Державної фіскальної служби та Приватбанку, які видають ЕЦП безкоштовно. Останній взагалі надає можливість дистанційного оформлення ЕЦП для клієнтів банку, що є неабияк зручним. Також АЦСК Мін’юсту забезпечує безкоштовне оформлення ЕЦП для державних службовців. Строк дії сертифікатів ЕЦП становить два роки.
А щодо BankID, то це спосіб електронної перевірки громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються. Щоразу, коли особа хоче скористатися електронною послугою, портал формує електронний запит до банку, де особа є клієнтом, для отримання її персональних даних. Це може бути ПІБ, паспорт, адреса, електронна пошта та інші дані – залежно від порядку надання конкретної е-послуги. На підставі отриманих даних і проводять електронну автентифікацію особи. Проте, BankID має нижчий рівень довіри, ніж ЕЦП, та може застосовуватися не для всіх е-послуг – лише найменш ризикових. Сьогодні найбільш поширеними є BankID від Ощадбанк та Приватбанк.
Варто додати, що кожен громадянин повинен відстоювати своє право на користування електронними сервісами. Бо, на жаль, інколи трапляються ситуації, коли чиновник зловживає своїм становищем і вимагає паперової довідки або особистого візиту, хоча послуга вже повністю доступна онлайн. Тому громадянин має знати про свої права і вміти їх відстоювати.
За останні 2 роки Україна піднялась на 25 позицій у світовому рейтингу е-урядування, на 18 і 23 позицій – у рейтингах відкритих даних. Тож Україна зробила великий крок уперед на шляху цифровізації. Інтенсивне переведення адміністративних і публічних послуг в електронний формат, їх популяризація серед населення, розвиток навичок у держслужбовців працювати за новими стандартами – це одні з ключових завдань, покладених на Державне агентство з питань електронного врядування, що є ключовим драйвером усіх цих процесів.
Однак, подальший стрімкий розвиток можливий лише за умови застосування революційних підходів та найбільш перспективних технологій, що передбачено проектом Концепції розвитку електронного урядування в Україні до 2020 року. Посилаючись на оптимістичні прогнози голови Держагентства Олександра Риженка, є впевненість, що вже скоро електронні послуги стануть для всіх українців чимось добре знайомим і повсякденним, а державне управління – ефективним.
