Узгодження кандидатів на округах серед найретинговіших партій із завідомо виграшної технології на виборах 2012 року перетворилось на одну з причин майже очевидного провалу партії "Свобода" на виборах цього, 2014 року. І виглядає на те, що ця технологія якраз і була застосована для того, аби «вибити» "Свободу" з передвиборної гонки.
З чого все почалося
Слід визнати, що попередня домовленість про узгодження округів між президентською партією «Блок Петра Порошенка» та ВО "Свобода" таки існувала. Президенту потрібна була підтримка його ініціатив у парламенті. Натомість за свободівці "виторгували" відновлення домовленостей 2012 року, коли на округах, де балотувались мажоритарники від "Свободи", не було кандидатів від президентського блоку. Таким чином свободівці забезпечили собі перемогу на чотирьох округах Львівщини. Щоправда, цього разу один округ якось вивітрився зі свободівської мапи.
На позір розрахунок був правильним. Бо коли всеукраїнські рейтинги "Свободи" коливаються на межі проходження до ВРУ, то узгодження кандидатів з іншими впливовими партіями є чи не єдиним шляхом проходження партії в парламент.
Отже, станом на 14 вересня цього року в Києві паралельно проходили два з`їзди партій, на яких мали бути, по-перше, оголошені партійні списки, по-друге, висунуті кандидати в мажоритарних округах. Про те, що домовленості про узгодження округів існують, свідчив той факт, що у розданих делегатам з’їзду партії Порошенка проектах рішень на місці округів, де мали б балотуватись свободівці, були пропуски. З'їзд "Свободи" навіть перенесли на кілька годин, чекаючи рішення президентської політсили.
Однак для того, щоб не зв’язуватись зобов’язаннями та не ризикувати рейтингом через підтримку «чужих» кандидатів, блок Петра Порошенка взяв і ... не ухвалив рішення про офіційну підтримку кандидатів від "Свободи". Округи, погоджені для кандидатів від "Свободи", просто проігнорували. Такий собі "кидок"! з погляду на перспективу.
Політтехнологи Порошенка вбивали двох зайців одночасно: забезпечували таку сяку підтримку президентських ініціатив фракцією "Свободи" та гарантували відсутність конкурентів для своїх висуванців на мажоритарних округах. Однак була ще й прихована мета. Внаслідок цих домовленостей партія, яка не володіє значним медіаресурсом, позбавлялась в округах агітаторів в особі кандидатів у депутати. Результат не змусив чекати довго – вже перші соціологічні заміри продемонстрували стрімке зниження рейтингів "Свободи".
Відтак, "свободівці", зрозумівши, що попередні домовленості виконані лише наполовину, кандидатів на узгоджені округи таки висунули. Скажімо, після з’їздів ситуація у Львівській області виглядала так: на трьох округах, де кандидували свободівці (№116, №119 та №125), партія Президента не висувала своїх кандидатів. Отож, на семи округах, «застовплених» блоком Петра Порошенка, не мало бути кандидатів від "Свободи". Однак пізніше, всупереч домовленостям, "свободівці" ухвалюють рішення таки висунути кандидатів на округи, де балотуються мажоритарники від партії Президента. Пікантність полягає у тому, що ці люди хоча й знані в округах як члени "Свобод", у документах ЦВК фігурують як самовисуванці. Таким чином формально домовленості дотримані. А реально – на кожному з округів, які мали б бути погоджені, балотуються члени партії Тягнибока. Приміром, у 120-му виборчому окрузі, де висувається кандидат від блоку Петра Порошенка Ярослав Дубневич, також зареєстрований кандидат-свободівець Михайло Ковалів. На сусідньому 118-му окрузі проти кандидата від Порошенка виставлений депутат облради від "Свободи" Ярослав Мудрий. В окрузі №124 з узгодженим кандидатом, чинним нардепом Степаном Курпілем балотується свободівець, теж нардеп Михайло Блавацький.
Очевидно, що такі «маневри» "Свободи" не могли покращити стосунків цієї партії і Петра Порошенка. Масла у вогонь також підлило й неголосування націоналістів за Закон про особливий спосіб урядування в Луганській та Донецькій областях.
Президентські ідеологи співпраці зі "Свободою" стверджували, що за рахунок цього партії Порошенка вдасться здобути голоси Західної України. Однак після оприлюднення результатів соцдосліджень на початку вересня стало зрозуміло, що блок Петра Порошенка не дуже і потребує підтримки "Свободи". Відтак, уже "Свобода" була змушена шукати підтримки в президентської сили. Оскільки справи в мажоритарників від "Свободи" пішли не зовсім вдало, гостро постало питання оголошення підтримки цих кандидатів партією Президента.
Рятуймося, хто як може!
Причина поспішати з таким рішенням з’явилась тоді, коли спритники в окремих округах вирішили використатись непублічністю домовленостей "Свободи" та блоку Петра Порошенка. Поки що зафіксовано лише один такий випадок на Львівщині, проте цілком можливо, що подібне вчинять цього тижня й інші кандидати в народні депутати від "Свободи". Зокрема, в середині минулого тижня одна кандидатка вирішила випусити власний ролик з "єдиним узгодженим кандидатом від ВО "Свобода" та Блоку Петра Порошенка". Натомість місцеві ЗМІ на такий хід не повелися, тож досхочу смакували новину про те, що кандидат від Свободи по 119-му окрузі Ірина Сех нібито неправомірно використовує бренд президентської партії у своїй агітації. Ця новина набула широкого резонансу.
Хай там як, але цей крок в купі з іншими факторами, навпаки, став реальною загрозою для проходження "свободівки" в парламент.
Власне, після того, як всю ідею «узгодження» було поставлено під сумнів, єдиним варіантом «зберегти обличчя», тобто голоси виборців, було б офіційне публічне підтвердження того, що Блок Петра Порошенка таки підтримує "свободівців". Однак знову ж таки, нагадаємо, весь задум гри політтехнологів Порошенка зі "свободівцями" полягав саме в неофіційній підтримці: завдяки такій «тіньовій» угоді націоналісти отримували фактично гарантовано прохідних кілька округів, проте суттєво втрачали в загальному рейтингу партії.
Задум, по суті, вдався, і навіть перевершив очікування – загальноукраїнський рейтинг "Свободи" впав нижче прохідного рівня. Більше того, на більшості виділених їм округів "свободівці" навіть за відсутностиі конкурентів з найретинговішої партії не спромоглись гарантувати собі перемогу. Довелось Олегу Ярославовичу вдаватись до принизливих перемовин з керівниками блоку Петра Порошенка щодо офіційної підтримки кандидатів.
Результатом довгих умовлянь стала.... невелика новина на сайті партії «Солідарність» про підтримку блоком Петра Порошенка кандидатів від "Свободи" та скупенький коментар сірого кардинала партії президента. До речі, швидше за все, переговори відбувалися у два етапи. У першій версії новини, окрім київських мажоритарників від націоналістів, було записано сором'язливе "та інші кандидати". Проте за кілька днів новину відредагували - і в список включили Ірину Сех та Андрія Тягнибока.
Однак, не все так сталось. як гадалось. Окрім негативу від звинувачень у маніпуляції думкою виборців, Ірина Сех отримала ще й альтернативних «узгоджених» кандидатів на окрузі. Подібно ситуація розвивається і на інших «свободівських» округах, зокрема і в Тернополі.
Підсумки: узгоджений неузгоджений
Підсумовуючи цю історії з "узгодженими", можна зробити висновок, що, на відміну від 2012 року, коли ярлик узгодженого та об’єднаного кандидата, фактично гарантував перемогу, цього року така технологія, ймовірно, була використана як пастка для "Свободи". На старті кампанії ці, наголошуємо, таємні домовленості між Тягнибоком і Луценком, головою партії Порошенка, дозволили суттєво понизити рейтинг "Свободи", змусивши Тягнибока не висувати кандидатів на всі округи, окрім узгоджених.
Тут слід мати на увазі, що "Свобода" як партія, що прийшла у велику політику з вулиці, має добре поставлену мережу вуличних політиків, агітаторів, що вміють переконувати виборців на мітингах та зустрічах. Саме цим значгною мірою пояснюється успіх цієї партії в 2010 та 2012 роках. Цього разу цей фактор вдалось виключити. Наслідок – рейтинг партії знизився з 10% до 4%. Пізніше стало зрозуміло, що саме кулуарність домовленостей зіграла злий жарт із кандидатами від "Свободи". Адже за відсутності офіційних рішень Блоку Петра Порошенка, бренд «узгодженого» можна (а в окремих випадках і треба) піддавати сумніву, що й було застосовано проти Ірини Сех. Як наслідок – перемога мажоритарників від "Свободи" є під великим питанням. Адже в останній тиждень передвиборчої кампанії змінити щось дуже важко.
Найгірший вислід - проходження партії за списками викликає великі сумніви. Випадання "Свободи" з передвиборної гонки - це ціна, яку заплатив Тягнибок за погоджені округи. Чи виправдана вона? Це покажуть результати виборів. Однак незадоволення, яке вже шириться низовими структурами партії, в разі провалу на виборах може вилитись в серйозні претензії до лідерів партії.
І на останок. Викрики на кшталт "Я узгоджений/на з Блоком Петра Порошенка" не мають нічого спільного з виборчим законодавством. Бо такі рішення, відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України", мають право ухвалювати лише з'їзди політсил, котрі висували кандидатів. До того ж - ухвалювати у терміни, відведені законом, а не в процесі кампанії. Тим більше, тут ні до чого партійні сайти, що змінюють новину відповідно до кон'юнктури.
Олександр Мельничук.
