Про те, як у Львівській музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької організували торгівлю німецькими роялями за ціною понад 27 тисяч євро.
Така дивна турбота про молоді таланти
Це була реклама, на яку важко не звернути увагу. Надто гучна назва: «Перший міжнародний конкурс молодих піаністів «Feurich Piano Virtuoz». Трохи дивне коло організаторів. У їхньому числі директор ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Лев Закопець, виконавчий директор конкурсу – Людмила Закопець (викладач названої школи), гендиректор і власник компанії «Feurich» Ернест Біттнер та два представника цієї фірми – у Східній та Західній Європі (Володимир Ханас та Шимон Ясновський).
Тобто цілий «міжнародний конкурс» організували директор та викладач державного навчального закладу (під одним прізвищем), керівник та представники німецької компанії – виробника роялів та піаніно.
Ще більшу зацікавленість викликало положення про музичний конкурс. Зі стислим та хвацьким обґрунтуванням (на кшталт – «творчий ріст молодих талантів з України та Європи») та детальною інформацією про організаційний внесок (від 20 до 50 євро залежно від вікової категорії), без якого «молодим талантам» на конкурс потрапити зась.
Як «рахунки для оплати» були наведені реквізити громадської організації «Світ музики» - в гривнях, євро, доларах.
Вся вище названа інформація містилася на сайті конкурсу (активне посилання-http://feurich-virtuoz.com/), доволі якісному, гарно проілюстрованому, з онлайн-магазином продукції компанії «Feurich» (роялів та піаніно ціною від 3,6 до понад 27 тисяч євро).
А ще на цьому сайті, який, до речі, функціонував кілька останніх місяців, була інформація про те, що ексклюзивним представником німецької фірми на Україні «являється» ТзОВ «Feurich Україна» та компанія «Fortepiano». З неї і почнемо…
Слідами «ексклюзивного представника»
Віднайти в реєстрах бодай щось про компанію «Fortepiano» не вдається. З ТзОВ «Feurich Україна» простіше. Таке товариство, щоправда під назвою «Фойріх Україна», «відшуковується» у Сихівському районі Львова, за адресою: вул. Мишуги, буд. 3, кв. 48.
Єдиний засновник юридичної особи – Володимир Ханас, «той самий», що на сайті музичного конкурсу «фігурує» як представник компанії «Feurich» у Східній Європі. Адреса засновника така ж сама як ТзОВ. У переліку діяльності «Фойріх Україна» – оптова торгівля товарами господарського значення, прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку, роздрібна торгівля меблями. У цій же квартирі «прописана» ще одна фірма – ТзОВ «Еко-Клас», яка займається торгівлею зерном, кормами для тварин, м’ясом та м’ясними продуктами.
Конкретної інформації про зв’язок Володимира Ханаса із компанією «Feurich» у відкритому доступі обмаль. Деякі цікаві фати містить публікація «Karpaty Art»: мистецтво і… рекет», що була розміщена на сайті івано-франківської газети «Галичина» 6 липня 2013 року. У ній розповідається про фестиваль камерної музики в Яремче, у якому взяв участь диригент Володимир Ханас - «український маестро, котрий нині працює у Варшаві», та під час проведення якого фірма «Feurich» презентувала два своїх роялі.
З цієї та інших публікацій про фестиваль в Яремче стають відомі такі факти. Музичні інструменти фірми «Feurich» були доправлені в Україну з Польщі і надані на всі акції фестивалю – репетиції, лекції, концерти. Після його закінчення група іноземних музикантів, яка ввезла ці інструменти, повернулася до Польщі, а німецькі роялі і піаніно лишилися в Україні – на тимчасовому зберіганні в Івано-Франківській філармонії. Під приводом того, що філармонія можливо віднайде спосіб, як їх придбати.
Конкурс організували близькі родичі
Ще одна показова дрібниця, що «вилізла» в ході журналістського розслідування, стосується головних організаторів конкурсу. Вияснилося, що вони абсолютно не чужі одне одному люди. А якщо бути більш точним - близькі родичі. Оскільки виконавчий директор конкурсу Людмили Закопець - це дружина директора ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Левка Закопця.
Дивні збіги на цьому не закінчуються. ГО «Світ музики», що була зареєстрована у минулому році, та реквізити якої конкурсантам надали для перерахування організаційних внесків, виявилась організацією-«невидимкою». У тому сенсі, що жодної інформації про її попередню діяльність у відкритому доступі немає.
Про керівника (засновника) цієї організації – Надію Вайс вдається вияснити лише те, що своєю адресою (згідно з даними реєстрів) вона вказує селище міського типу Брюховичі.
Водночас викладачі школи, з якими довелось спілкуватися, розповіли, що це прізвище чують перше. Не допоміг з інформацією про керівника ГО «Світ музики» й директор навчального закладу Лев Закопець, який, до речі, також проживає з родиною в смт. Брюховичі і який порадив мені за відомостями «про Вайс» звертатися до…батьківського комітету школи.
Прокурору на замітку, або як я купував піаніно в державній музичній школі
Заходжу на сайт конкурсу – в рубрику «магазин». Обираю найдешевше піаніно фірми «Feurich»: модель 115, за ціною 3,6 тисяч євро. Натискаю «замовити». На сторінці, що відкривається, контакти (номери телефонів, адреси електронної пошти) виконавчого директора конкурсу Людмили Закопець, секретаря конкурсу Лимарєва Максима та «ексклюзивного представника компанії на території України». Адреси місцезнаходження представника, його імені та прізвища, певна річ, немає...
Набираю один з телефонних номерів виконавчого директора. Телефон не відповідає. Однак вже через кілька хвилин «пані Людмила» (так себе називає виконавчий директор) передзвонює з іншого номеру.
Називаюсь особою, яка хоче купити піаніно для своєї доньки. Розповідаю, що сайт про музичний конкурс з оголошеннями про продаж роялів і піаніно побачила моя дружина. Запитую, чи можна під’їхати, щоб подивитися на музичні інструменти.
Пані Людмила перепитує про який сайт йде мова, опісля розповідає, що в них в школі стоїть два роялі – «маленьких». Всього було три, однак один нещодавно продали. Також продали піаніно – за 10 тисяч євро. Іншого піаніно, за її словами, у них зараз немає. Після цього уточнює: «це школа Крушельницької».
Під час подальшої розмови дізнаюся, що роялі, які стоять в школі, не є великими концертними інструментами. Ідеться про салонно-кабінетні роялі вартістю понад 27 тисяч євро кожний. Під’їхати подивитися на ці інструменти я можу у зручний для себе час, оскільки моя співрозмовниця «постійно в школі».
Наприкінці розмови пані Людмила дає пораду, як я можу придбати «потрібне» піаніно.
Для цього мені треба вибрати на сайті модель музичного інструменту, десь то занотувати і прийти 25 жовтня на третю годину дня в Палац Потоцьких, де відбудеться офіційне відкриття конкурсу. На цьому заході буде присутнім генеральний директор фірми «Feurich» Ернест Біттнер, представник компанії з Польщі, до яких я зможу підійти і вибране піаніно замовити.
Наприкінці запитую, чи розуміють гендиректор та представник українську мову. Пані Людмила мене заспокоює: каже, що там будуть перекладачі.
Директор стверджує, що роялі в школі не продають, а зберігають
Під час нашої зустрічі директор ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Лев Закопець ситуацію із шкільним ґешефтом на роялях, які до того ж, скоріше за все, є контрабандними, коментував не охоче. Пояснював, що компанія «Feurich» залишила в школі два роялі на тимчасове зберігання. Аби за цей період, навчальний заклад віднайшов можливість їх купити. Ці роялі стоять у чохлах, ними ніхто не користується і їх ніхто не продає…
Після розмови з керівником школи ще раз заходжу на сайт музичного конкурсу: аби переписати моделі роялів вартістю понад 27 тисяч євро (оскільки саме такі музичні інструменти є в навчальному закладі «на зберіганні»). Однак цих музичних інструментів в онлайн-магазині вже не виявилось – вони звідти «щезли»…
Замість епілога
Журналістське розслідування щодо вище описаної схеми буде продовжено. У тому числі, через звернення в правоохоронні ргани, у яких, зокрема, будуть порушені такі питання: з якого часу ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької задіяна в незаконну торгівлю роялями та піаніно компанії «Feurich», чи сплачувалися за ці роялі та піаніно, що були ввезені на територію України «під» музичні конкурси та фестивалі, митні платежі, як діє схема розрахунку при торгівлі музичними інструментами фірми «Feurich», яку роль у всьому цьому відіграє «ексклюзивний представник німецької фірми на Україні ТзОВ «Feurich Україна», щодо офіційного представництва якого немає жодних підтверджень.
Віктор Корнієнко.
