Львівська область, округ №121 - Городоцький, Мостиський, частина Самбірського районів та м.Самбір. 2002 року самовисуванець Андрій Шкіль переміг залізничника Леоніда Ткачука з перевагою у 5 тисяч голосів. На дві–три тисячі відстали самовисуванці Ярослав Пітко та Ігор Гайдучок. Але нині вже не 2002-й.
(Продовження. Читай Претенденти на папаху: Швець, Гладій, Канівець та інші, Вибори 2012: претенденти на округи, Округ №125: Пшевлоцький, Криштопа, Блавацький?)
Інша політична ситуація, інший настрій електорату, що супроводжується суттєвим розчаруванням. Тому, очевидно, що навіть коли б Андрія Шкіля посадили б вдруге чи Юлія Володимирівна написала б листа до виборців, шансів на перемогу у нього вже нема.
До потенційних кандидатів майбутніх парламентських перегонів слід зарахувати також переможців виборів до обласної ради 2010 року: у Городоцькому районі голова місцевої райдержадміністрації Юрій Візняк (7,5 тис. голосів) та бізнесмен, меценат Ярослав Дубневич (7,7 тис.). Фаворитами Мостиського стали Іван Груник (5 тис.) та Богдан Турчин (майже 9 тис. голосів). Місто Самбір делегувало в облраду Тараса Федака ( 1,7 тис.) та Ігоря Ярему (4 тис. голосів виборців).
Зрозуміло, що головних фаворитів у цьому окрузі може бути кілька: Богдан Турчин, Ярослав Дубневич та Юрій Візняк. Але через абсолютну відсутність у Богдана Турчина намірів потрапити у парламент, лідерами поступово стають Юрій Візняк та Ярослав Дубневич. У багатьох може виникнути питання: «Чому Візняк?» На це отримуємо відповідь, коли аналізуємо інформаційні потоки, які ллються з цих теренів та вирують навколо імовірних претендентів.
Окрім цих двох достойників до числа фаворитів можемо зарахувати Івана Васюника, який родом з Великого Любеня Городоцького району, (якщо останній вирішить іти в округ через відсутність прохідного місця у пристойному списку). Колишній віце-прем’єр може переплутати карти багатьом, хоча балотування в окрузі для нього теж серйозний ризик. Його програш для опонента буде найкращим стартом.
Імовірно, до числа охочих позмагатися за округ приєднаються уродженці Мостищини свободівець Петро Колодій та винахідник різноманітних ініціатив Тарас Стецьків. Хоча для Колодія сонце перемоги засвітить тоді, коли він домовиться з Богданом Турчином, який має авторитет на Мостищині, та з владою. При цьому йому потрібно буде переграти багатьох опонентів. Тарасу Стецьківу ж краще, коли Городоцький район стане частиною одного з львівських округів, бо інакше у нього нема шансів.
Можливо, ми згадали не всіх осіб, Євгена Бубу, наприклад не згадали. Однак його шанси примарні.
Ми б не відкидали можливість участі у перегонах в цьому окрузі місцевого бізнесмена з Городка, керівника промислової групи «Інсталпласт-ХВ» Василя Хамика. На місцевих виборах до обласної ради він боровся за перемогу разом із Ярославом Дубневичом і мав непоганий результат.
Також не слід забувати про давні амбіції голови Самбірської РДА Івана Білака. Свого часу він двічі балотувався і практично мав шанси на перемогу, якби вдало підібрав політичну силу, яка б його висунула.
Тепер коротко оглянемо активи претендентів. Про Ярослава Дубневича навряд чи можна сказати, що він можливий. Він – реальний, бо вже давно працює у виборчому окрузі. Тому не дивно, що інформації про нього у ЗМІ більш, ніж достатньо. «Вже стало доброю традицією для нашої газети, - пише часопис Городоччини «Народна думка», публікувати матеріали про цікавих, непересічних людей, які тією чи іншою мірою спричинилися до добрих справ у районі. Сьогодні мова піде про одного з найбільш знаних і відомих на Городоччині благодійників – Ярослава ДУБНЕВИЧА. Народився він 7 серпня 1969 року в с.Зубра Пустомитівського району. У 1973-му році, коли Ярославу було чотири роки, батько Василь, який працював водієм у монтажному управлінні, отримав квартиру у Львові. Туди й переїхала сім’я Дубневичів, не пориваючи родинних зв’язків із селом, в яке, зрештою, згодом і повернулася. У віці сім років Ярослав пішов у перший клас. Однак здобути повну середню освіту на той час хлопцеві не судилося. Після закінчення 8 класу він вступає у взуттєве училище №32. Таким було не тільки рішення сім’ї, але й особистий вибір Ярослава. У той час важко хворів його батько, сім’я жила бідно і родина потерпала від матеріальної скрути».
«Коли довелось обирати, я зрозумів, що для мене важливіше працювати і допомагати сім’ї, ніж здобувати середню та вищу освіти… Сьогодні, за наших можливостей, ми могли б зробити батькові операцію на серці і він би жив. Але в ті часи, на жаль, не змогли його врятувати”, – згадує Ярослав Дубневич. Закінчивши училище, юнак влаштовується на роботу у Пустомитівський райпобуткомбінат, а в 1989 році разом з братом Богданом відкривають перший кооператив з виготовлення взуття для простих людей. Водночас, Ярослав Дубневич навчається у Національному університеті «Львівська політехніка», де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Менеджмент зовнішньо-економічної діяльності». У 1993 році брати Дубневичі, відгукнувшись на пропозицію односельців, очолюють у селі Зубра, сільськогосподарське підприємство “Львівське”. Тут, окрім вирощування сільськогосподарської продукції, налагоджують промислове виробництво деталей для потреб “Укрзалізниці”. А через десять років, у зв’язку із розширенням виробничих потужностей, Ярослав Дубневич створює підприємство “Колійні ремонтні технології”, яке успішно працює і нині. З січня 2009 року Ярослав – представник ДП «Укрзалізниця» у Верховній Раді.“Шлях від простого робітника до керівника був непростим. Мені ці посади ніхто не дарував, їх вдавалося обіймати завдяки щоденній наполегливій праці. Я не шукаю легких шляхів та швидких заробітків, а сміливо беруся за ті справи, де інші не наважуються починати”, – говорить Ярослав».
Якщо далі вести мову про Ярослава Дубневич, то треба наголосити на тому, що він вже зробив для Городоччини : надано матеріальну допомогу 15 церковним громадам, зокрема – міста Городка, сіл Грімне, Переможне, Кліцько, Зелений Гай, Катериничі, Коропуж … Загалом – 41 церковній громаді. Для нього вже стало доброю традицією щороку нагороджувати випускників-медалістів шкіл цінними подарунками – іменними годинниками, чим засвідчує свою повагу до обдарованих дітей. Другою такою традицією вже четвертий рік поспіль стало забезпечення школярів та малечі дошкільних установ солодкими подарунками до Дня Святого Миколая.
Працює Ярослав Дубневич серйозно і в Самбірському районі. До прикладу, переконавшись у тому, що обласна рада, попри критику на свою адресу, не бажає добудовувати пам’ятний знак у селі Сприня, він виділив на це кошти. За фінансування пана Дубневича було встановлено пам’ятний знак та впорядковано ділянку навколо нього у колись спаленому більшовиками хуторі Літомир. Таких прикладів може бути і більше. Ці добрі справи, безсумніву, збільшують шанси Дубневича, але виникає два питання : «Чи витримає він темп?».
Тепер про Юрія Візняка. З липня 2010 року Юрій Візняк очолив Городоцьку РДА. З цього часу, як керівнику вдалося чимало, зокрема: ЗОШ №
У 2010 році, проведено ремонти вулиць та доріг м. Городка, доріг: с. Годвишня, с. Повітно, с. Черлянське Передмістя, с. Дубаневичі, с. Вовчухи, с. Долиняни; м. Комарно. Проводиться ремонт на території продуктового ринку «Газда-3» м. Городка ремонт центральної дороги в с. Угри. Пана Візняка удостоєно Папського Благословення Бенедикта ХVI. Цей жест він розцінює, як відзнаку всіх мешканців Городоччини, адже, як переконаний Юрій Візняк , «кожен городчанин своєю відданістю та працелюбністю вносить внесок у розбудову району та держави.
Трудову діяльність поєднує з навчанням – наприкінці року планує захистити кандидатську з економічних питань. Має три вищі освіти, автор 14 наукових праць.
Про нього також активно пишуть, але з дещо іншими акцентами: «Голова Городоцької РДА Юрій Візняк зустрівся з тренерами та футболістами футбольного клубу «Городок», або - «очільник району привітав спортсменів та вручив їм подяки. Під час цієї зустрічі тренери команд запросили голову Городоцької РДА, депутата Львівської обласної ради Юрія Візняка стати президентом ФК «Городок». І згоду одержали».
До цього переліку можна додати численні вітання краян до різноманітних свят. А зовсім недавно місцева преса повідомила про те,що Юрій Візняк переміг в номінації політик року на Городоччині. Його також визнано як людину, яка дбає за піднесення авторитету Городоччини.
Проводяться під патронатом пана Візняка різноманітні турніри та фестивалі. Для прикладу, недавно провели шаховий турнір та фестиваль «Богданові звитяги». Очевидно, цей фестиваль став тим кроком, який спонукав козаків нагородити пана Юрія, генерал-майора українського реєстрового козацтва, «Срібним козацьким хрестом» за вагомий внесок у відродження духовних і патріотичних традицій українського козацтва, значні досягнення в діяльності щодо розвитку реєстрового козацького руху в Україні… Нещодавно ж за сприяння Юрія Візняка проведено благодійний концерт «З любов'ю – дітям», кошти від якого переказують на лікування важкохворих дітей Городоцького району. Незабаром, вже вдруге у Львові відбудеться концерт «Таланти твої Городоччино», за участі місцевих аматорів Городецького району. Це також заслуга пана Візняка. Як депутат обласної ради він лобіює питання свого регіону та надає чисельні матеріальні допомоги виборцям. Цей ряд можна продовжити і далі…
Збільшує шанси Юрія Візняка і його тривала робота на посаді голови Мостиської райдержадміністрації. І за відгуками людей у цьому районі він має неабиякий авторитет.
Що ж до Тараса Стецьківа, то він, імовірно, добре розуміє , що виграти зможе лише в образі політика. Тому пану Тарасу слід домовлятися з БЮТом та критикувати «Свободу». Невідомо як з БЮТом, але «Свободу» він, по можливості, вже критикує. Так, в рамках експертного опитування ІА «Мост-Днепр» Стецьків заяви , що електоральна підтримка цієї партії знижується, тому вона проводить різні акції на зразок маршу воїнів УПА 14 жовтня в Києві. А от одній із інформагенцій Тарас Степанович повідомив, що у діяльності «Свободи» у Львівській міській раді, та й взагалі у місцевих радах Галичини, починає все більше проявлятися непрофесіоналізм. Це, на його думку, є головною причиною різких заяв, які «Свобода» робить. Таким чином , Тарас Стецьків пробує політичний грунт чи вибудовує підґрунтя.
Чи підуть в депутати Ярослав Пітко, Ігор Гайдучок та інші..? Це питання відкрите. Можливо, хтось з них і кандидуватиме, проте це буде частиною стратегії одного з основних кандидатів для подрібнення голосів опонента. І не так важливо, чи знатимуть про це кандидати другого порядку.
Останнім часом в окрузі побутує гасло: «Підтримаємо усіх, але проголосуємо за свого». Хто буде цим «своїм», нині сказати важко. Результати можуть бути не передбачувані. Зрештою, сьогодні за відсутності виборчого законодавства та поділу території на округи, говорити передчасно. Єдине, що можна впевнено сказати: боротьба буде жорсткою, а виборець більш вибагливим та розсудливим…
Андрій Возний.
